Гройсман розповів німецьким журналістам, як Україна хоче до ЄС і чому Європа не може бути осторонь конфлікту на Сході України

Голова українського Парламенту Володимир Гройсман вважає, що до 2020 року Україна повинна зробити усе можливе, аби стати членом Європейського Союзу. На цьому він наголосив  під час інтерв'ю німецькому тижневику «Парламент» («Das Parlament»).

Інтерв’ю Голови Верховної Ради України В.Гройсмана тижневику «Das Parlament» (ФРН), опубліковане 30 березня.

Пане Гройсман, Бундестаг проголосував на користь Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, Грузією та Молдовою. Що це означає для Вашої країни?

По-перше, я хотів би щиросердо подякувати Голові Бундестагу за запрошення відвідати Німеччину в такий особливий день. Рішення про Асоціацію з Європейським Союзом є історичною подією. Це є надзвичайно важливим для європейської інтеграції України, а підтримка Бундестагу є наступним успіхом на цьому шляху, за який люди боролися під час «Революції гідності». Я мав змогу стежити за дебатами на пленарному засіданні. Мене вразила широка підтримка європейської перспективи для України. Канцлер Німеччини Ангела Меркель своєю присутністю під час дебатів підкреслила, наскільки це важливо для Європейського Союзу. Для мене, і також для інших країн, це позитивний знак, адже процес ратифікації триває.

Крихке перемир’я на Сході країни, падіння економічного росту на 7,5 відсотків минулого року: які можливості залишилися в українській політиці?

Агресія Росії проти нашої країни є очевидною. Це спроба дестабілізувати Україну та відвернути її від шляху європейської інтеграції. Ми стоїмо перед серйозними випробуваннями. За 24 роки незалежності нам, на жаль, не вдалося провести ефективні реформи для модернізації країни. Ми рішуче налаштовані на проведення реформ. Новий, демократично обраний Парламент вже довів свою рішучість.        

Якими конкретними діями?

За кілька місяців після виборів восени минулого року Верховна Рада підтримала закони щодо боротьби з корупцією та прийняла рішення про децентралізацію, реформу судової системи та про посилення національної безпеки. Ми розуміємо, що знаходимося лише на початку, і попереду у нас - тернистий шлях. Тому Україна потребує підтримки від всіх її партнерів. Я впевнений, що наша країна вийде з цієї кризи сильнішою.  

Угода про Асоціацію вимагає від українців значної готовності до реформ. У зв'язку з умовами надання кредиту МВФ найближчим часом різко зростуть ціни на енергоносії для приватних господарств. Чи не перевантажує тиск модернізації українське суспільство?

Я вважаю, що українці виявлять розуміння щодо необхідності цих реформ. Накопичення реформ, які зараз необхідно провести - це результат невдач минулих років. Деякі реформи будуть болісними. Наприклад, нам потрібно провести модернізацію енергетичного сектору. Україна залежна від постачань російського газу. Тут йдеться не лише про енергетичну залежність, але й, беручи до уваги агресію Росії, - про національну безпеку. 

Однією з важливих цілей революції на Майдані була боротьба з корупцією та позбавлення олігархів влади. Яких успіхів у цій боротьбі вже досягнуто?

Особливо в останні кілька днів відбулося багато подій у цій сфері. Президент Петро Порошенко прийняв рішення звільнити з посади губернатора Дніпропетровської області. Парламент підтримав рішення щодо створення Антикорупційного бюро, і, крім цього, ухвалив законодавчі акти, які гарантуватимуть прозорість діяльності державних підприємств. Потрібно обмежити вплив великого капіталу на політичні та економічні рішення.   

Важливі індустріальні області - Дніпропетровська, Запорізька та Харківська -  економічно тісно пов'язані з Росією. Як би Ви оцінили ризик того, що промислове виробництво може постраждати через наближення до ЄС? 

Промисловість терміново потребує модернізації. Це повинно було відбутися ще 10 років тому, і тепер виконання цього завдання неминуче. Крім того, вкрай важливо, аби наші компанії отримали нових клієнтів. Традиційні ринки, особливо ті, що залишилися з часів Радянського Союзу, зокрема, російський ринок, потребують трансформації. Не можна забувати, що поряд з військовою агресією Росії ми маємо справу ще й з економічною.

Чи повинна Україна стати членом ЄС та, можливо, також і НАТО?

Наше завдання - зробити все для того, щоб до 2020 року ми змогли виконати всі умови для вступу до Європейського Союзу.

Які є пропозиції для нової Конституції України, який статус повинні отримати так звані ДНР і ЛНР?

Ми перебуваємо в процесі створення Конституційної комісії, яка була створена Президентом П.Порошенком. Мені запропонували очолити цю Комісію. Президент буде разом з Парламентом працювати над реформами. Пріоритетними питаннями є децентралізація та створення системи реального місцевого самоврядування.

Які залишаються можливості у разі, якщо конфлікт на Сході України знову загостриться?

Потрібно дотримуватися Мінських домовленостей, укладених в лютому цього року. Треба також додати, що йдеться не лише про регіональний конфлікт за участю двох регіонів у Східній Україні. Це не так. Це глобальний конфлікт, який стосується всієї Європи. Ескалація, загострення агресії проти України рано чи пізно вплинуть на всі європейські країни. Я розумію, важко уявити, що ця небезпека дійсно існує, особливо для країн з високим рівнем життя. Але ця небезпека стосується нас всіх, вона реальна.  

На Вашу думку, розуміють країни-члени ЄС один одного?

Треба мати на увазі, що в цьому конфлікті йдеться про цінності, які об’єднують усі європейські держави, навіть якщо вони говорять різними мовами. Це свобода, права людини, демократія та територіальна цілісність кожної країни. Помилково вважати, що цей конфлікт не стосується ЄС в цілому. Німецький теолог Мартін Німеллер сказав: “Коли нацисти прийшли за комуністами, я мовчав; адже я не комуніст. Коли вони заарештували соціал-демократів, я мовчав; адже я не соціал-демократ. Коли вони прийшли за лідерами профспілок, я мовчав; адже я не член профспілки. Коли вони прийшли за мною, не було нікого, хто міг би висловити протест.” Мені здається, ця цитата описує сьогоднішню ситуацію.