Європейська інтеграція: на культурному фронті

Атаки критиків на Міністерство культури нині спрямовані на європейську складову культурної політики.

Опоненти формують образ ретроградного міністерства, на контрасті з попередньою – "прогресивною" – міністерською командою. У професійному середовищі, в експертних звітах стверджується теза, що в Мінкульті немає ані досягнень, ані взагалі роботи на євроінтеграційному напрямку.

Тому я хочу навести реальні факти, аби стишити хвилю претензій.

Адже європейський вектор, в тому числі в сфері культури, не має залежати і не залежить від персоналій, та що найбільш важливо – не може ставати жертвою особистих амбіцій чи конкуренції команд.

Ми готуємо приєднання України до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM). Цей крок спрямований на осучаснення сфери охорони пам’яток – відбуватиметься обмін досвідом, відкриються можливості для навчання новітнім реставраційним технологіям. Ця співпраця становить професійний інтерес для спеціальних реставраційних підприємств та інститутів, фахівців, які мають достатній науковий і практичний досвід у збереженні та відновленні культурної спадщини.

З нашими східноєвропейськими партнерами – Польщею, Литвою, Чехією – домовлено про стажування працівників Міністерства культури України у сфері охорони культурної спадщини, кінематографу, культурної політики, креативних індустрій.

Та найбільше турбує професійне середовище перспектива участі України у програмі ЄС "Креативна Європа" (2014-2020).

Можу з розумінням поставитися до позиції культурних активістів, які незадоволені темпами укладання угоди.

Але є дипломатичні та процедурні деталі, які вимагають координації з іншими міністерствами в Україні та з Єврокомісією. Професійний підхід  змушує дещо стримати єврооптимізм.

Можу заспокоїти: у цих переговорах наше міністерство виходить з чіткого розуміння важливості проекту. "Креативна Європа" - один з найбільших проектів ЄК культурно-гуманітарного спрямування з обсягом фінансування – 1,46 млрд євро (який, між тим, ще може зрости)..

Для не експертів хочу пояснити: умови участі у програмі "Креативна Європа" визначаються Єврокомісією індивідуально для кожної країни і включають в себе розрахунок розміру обов’язкового щорічного внеску держави та гранту ЄС на співфінансування діяльності національного бюро програми.

За попередньою інформацією, для України щорічний внесок може становити декілька сотень тисяч євро, а обсяг надходжень з ЄС – до ста тисяч євро. За результатами неформальних консультацій Мінкульту з Брюсселем напрацьовано проект пропозиції європейської сторони про пільгову участь для України зі сплатою символічної суми вступного внеску (у розмірі 1 євро) на перший рік.

Це єдина умова, яка відрізнятиме угоду з Україною від типових угод, запропонованих іншим країнам Східного партнерства.

Проект угоди вже отримав зауваження від Міністерства юстиції. Зокрема, необхідність сплачувати щороку фінансовий внесок до бюджету програми суперечить постанові Уряду "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету". Вона вимагає припинити ініціативи про вступ до міжнародних організацій та приєднання до міжнародних договорів, умови членства в яких передбачають сплату внесків/виплати за рахунок державного бюджету понад обсяг затверджених на цю мету бюджетних призначень.

Крім того, проектом угоди передбачено, що правомірність рішення Комісії, яке стосується положень угоди, має бути предметом контролю з боку Судової палати ЄС. Але Україна не має права звертатися до Суду ЄС з оскарження рішень такого типу. Отже, потрібно визначити окрему процедуру розгляду спірних питань для України.

Також ми отримали коментарі до угоди від Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держкомітету з питань телерадіомовлення...

Водночас цей проект угоди пройшов процедуру внутрішнього погодження в межах Європейської комісії і не передбачає внесення змін та доповнень.

Відтак, українська сторона має або підписати запропонований проект угоди без зауважень, або, у разі суттєвого непогодження з запропонованим проектом, розпочати процедуру підготовки іншого документа.

Без надмірних деталей скажу: цей процес буде схожий на підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, бо є доволі складним і тривалим. Консолідовану відповідь буде надано європейським партнерам ближчим часом, але втрачати цей шанс відкрити українську культуру для європейських можливостей, в тому числі, прозорого фінансування розвитку, буде неправильно.

Та повернемося до планів та дій міністерства.

Ми продовжимо працювати у рамках уже традиційного інструменту технічної допомоги ЄС – Twinning. Міністерство культури направило проектні заявки для двох проектів. Перша – це налагодження співробітництва між органами державної влади у сфері культури та громадським сектором і незалежними культурними діячами. Друга заявка стосується реформування системи управління у сфері музейної справи.

З початку року керівництво міністерства провело 26 зустрічей з європейськими партнерами. З 1 січня розпочалася робота по спільному проекту Ради Європи і Європейської комісії "Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадами" (COMUS). 

Підсумовуючи, скажу: проводити європейський вектор в роботі Міністерства культури потрібно і це постійно у фокусі нашої уваги.

А запровадження європейських стандартів управління державними музеями чи театрами, запозичення практик пам’яткоохоронної сфери, залучення коштів європейських бюджетів, окрім іншого, заблокує можливості для збагачення корупціонерів від культури, насамперед у галузі охорони пам’яток. 

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
5 просмотров в июле
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Актуальность
0/12
Изложение
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов