Спільниця підозрюваних у розстрілі міліціонерів – дитя революції чи кримінальний талант?

Повідомлення прокуратури Києва про те, що у середу 6 квітня заарештовано 19-річну вінничанку, яку слідство вважає учасницею організації обстрілу посту ДАІ у Биківні 2 травня та розстрілу правоохоронців у ніч на 4 травня у столиці, викликало серед земляків дівчини резонанс чи не більший, аніж сам злочин. Власне, у Вінниці ні для кого не є секретом, що тією дівчиною, прізвища якої не називають правоохоронці але широко тиражують ЗМІ, з великою часткою імовірності таки є Віта Заверуха - дуже вже неоднозначна в регіоні постать.

Після оприлюднення правоохоронцями відео, де один із підозрюваних каже, що «Віта мала прикривати», соцмережі одразу відреагували припущеннями, ніби спільницею підозрюваних у нападі була саме вона.

Точки зору користувачів Фейсбуку розділилися: одні вважають, що «малоліткам «шиють» тероризм» і під тиском правоохоронців вони ладні зізнатися у чому завгодно.

Інші, більш радикально налаштовані, вважають скоєне молодиками патріотичним вчинком. Мовляв, діти поквиталися з "беркутівцями, бо їх досі не покарано законним шляхом. Треті ж прогнозують країні, наводненій нелегальною зброєю, хвилю терору молодих "беспредельщиков", соціального бандитизму на тлі економічної кризи, війни і процвітання корупції.

Отож, схоже, феномен молодих радикалів, які повертають зброю проти своїх співгромадян, уже можна вважати реальністю, і навряд чи в когось наразі є готові рецепти, що з цим робити.

У Вінниці ці молоді люди заявили про себе ще під час захоплення Вінницької ОДА в січні 2014 року. Втім, на хвилі революційного піднесення суспільство, збурене подіями Майдану, скопом віднесло усю цю молодь до патріотів. Очікуючи штурму адмінбудівлі, вони були готові захищати її до останнього, узявши під контроль один із поверхів, звідки можна було би з "коктейлями молотова" протистояти правоохоронцям. На щастя, тоді обійшлося без насилля.

Серед захопників ОДА, поруч із не менш відомим вінницьким "люстратором" Юрієм Павленком (Хортом), який наразі утримується під вартою, та іншими молодими радикалами була й Віта Заверуха. Це вона взимку 2014-го була координатором розгрому офісів Вінницького обкому КПУ та ПР. Із правової точки зору ці події так і залишилися без належної оцінки: тодішнє міліцейське керівництво на тлі суспільного збурення, розгубленості і фактичного безвладдя в країні на все прикрило очі. Молодь переконували не гарячкувати, намагалися вгамувати і все спустили "на гальмах".

Фото: LB.ua

Подальша доля активної учасниці Майдану Віти Заверухи – сюжет для карколомного блокбастера. Зовсім юна дівчина, вчорашня студентка-програмістка кидає виш і у травні 2014 року добровольцем іде служити в "Айдар". Дівчина брала участь у бойових операціях, після яких потрапила до вінницького шпиталю – лікувала розірвану барабанну перетинку та контузію. У той час вона стає героїнею численних публікацій у ЗМІ, які розповідають про юну патріотку.

Далі ж усе складається не так однозначно: Віта Заверуха раз-по-раз фігурує вже не лише у вітчизняних медіа, - її "походи" та "наїзди" на місцеві «російські» фірми активно експлуатують пропутінські пропагандисти, формуючи переконливий жупел – ось вона яка, постмайданівська профашистськи налаштована молодь України.

Апогею ж "російської слави" Віта зажила після скандальної стрілянини з гранатомета по Широкиному. Тоді вона пояснювала свої вчинки тим, що "Айдар" і терористи ведуть постійні військові дії. І що в Широкиному мирного населення немає, а того дня там возили російського генерала.

Слід зауважити, що опісля тих подій "Айдар" відхрестився від надто вже публічної та одіозної дівчини.

На своїй сторінці "Вконтакте" 6 квітня цього року вона пише: "Айдар" каже, що мене в Айдарі немає. Я ж кажу, що Айдару немає. Айдар існував до своєї останньої боєвої - до вересня місяця. Коли Порох об'явив перемир'я на кінці серпня, та відведення наших військ на 15 км, - ми не знали. Не знала й група Грізлі, з якої загинули всі. Це був практично останній подих славетного батальйону. Що далі? Далі в нас змінилося командування, поставили штабних крис. Бійці ще того батальйону, які залишилися живими та боєздатними попереводилися або намагаються перевестися в інші бати чи воєнні структури. Залишилися кузьмичі та купа нових. Я ж з Айдару пішла ще в жовтні та воюю в окремій групі, яка співпрацює з різними батальйонами. Але я залишаюся бійцем того самого, старого Айдару. Я в Айдарі була з самого початку, мені він показав війну, яку я й буду продовжувати.

Р.S. Мені цікаво, як штабні криси, які лижуть ж*пу мусорам мене шукатимуть".

Скріншот зі сторінки vk.com/vita_zaveruha

Утім, опісля цих подій ніхто, схоже, всерйоз Заверухою і не цікавився. Дівчина живе своїм життям, а її пости в соцмережах стають усе радикальнішими.

16 квітня: "Ця влада гідна лише смерті, яку ми їй і влаштуємо (...) Нехай нас назвуть провокаторами, рукою кремля, фашистами, але ми не зупинимося вже ні перед чим. Та буде жити Нація!"

Скріншот зі сторінки vk.com/vita_zaveruha

17 квітня вона публікує своє фото з гранатометом та посилання на статтю і Інтернет-відео під заголовком «Куда стреляла винничанка Заверуха» і пост такого змісту: "Перемога може бути лише за радикальною дією - агітація та вбивство. Мітингами, пікетуванням та іншою показухою нічого не добитися. Дія має бути завжди різкою. Чим менше часу тратиш на дію, тим довше триває її ефект".

Скріншот зі сторінки vk.com/vita_zaveruha

28 квітня дівчина пише: "Хто не ризикує - той не робить революції".

Скріншот зі сторінки vk.com/vita_zaveruha

Востаннє заходить на власну сторінку 1 травня, залишаючи статус "...Я гранату до серця прив'яжу в бою, нехай порве мою душу".

Скріншот зі сторінки vk.com/vita_zaveruha

Другого і четвертого травня відбулись сумнозвісні події, які й призвели до арешту. У середу Укрінформ із посиланням на прес-службу столичної прокуратури повідомив, що 19-річну мешканку міста Вінниця затримано у ході розслідування кримінального провадження щодо нападу на АЗС та розстрілу правоохоронців у ніч на 4 травня у столиці.

"Встановлено, що дівчина, перебуваючи у тісних стосунках з трьома підозрюваними у вбивстві міліціонерів, брала участь в організації обстрілу посту ДАІ у Биковні, який було скоєно напередодні, 2 травня, цією ж групою осіб", - зазначили у відомстві.

Дії зловмисниці кваліфікували, як посягання на життя працівників правоохоронного органу. Дніпровським райсудом Києва за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 3 млн 654 тис. гривень.

І далі традиційне – "слідство триває". Власне, саме слідство і суд мають з'ясувати, чи справді причетна Віта Заверуха до згаданих злочинів і, в разі доведення вини, встановити міру покарання.

Але справа навіть не в цьому. Те, чого так остерігалися соціологи, політологи та прості українці з тверезим глуздом, на жаль, стає реальністю. Окрім банального криміналу, підживленого складною ситуацією в державі та майже неконтрольованим потоком зброї із зони АТО, ми, швидше за все, зіткнулися із появою молодих радикалів з воєнним досвідом, умінням користуватися зброєю і готовністю її застосувати.

Вони не обтяжені родинами, бізнесом чи кар’єрою, не позбавлені революційного романтизму і підбурені відсутністю кардинальних змін, за які стояли на Майдані. Серед них є яскраві пасіонарні лідери (той же вінничанин Хорт), які в соцмережах набувають ореолу Віри Засулич і політв’язнів, "гнаних режимом". І найтривожніше, що на них, схоже, з’являється суспільний запит.