Лікарю-орденоносцю з Вінниці, що 10 місяців уже оперує в АТО, прийшла повістка із розшуком...

- Увага! Атенсьон! Розшук!.. Унікальна ситуація із нашим колегою Андрієм на передовій!

- Усі ви знаєте, де нині наш Дусік! — звернулась до редакції «33-го каналу» лікар та викладач медуніверу Наталя Бабійчук. — Але якщо ви думаєте, що це багатогранна людина, грамотний і цікавий викладач в медуніверситеті, талановитий хірург в лікарні швидкої допомоги у Вінниці, чудовий син, тато і чоловік, який вже 10 місяців оперує в 59-му польовому Вінницькому шпиталі в Сватовому Луганської області, рятує життя наших захисників під пострілами при евакуації хлопців з передової, то ви нічого не знаєте, ви жорстоко помиляєтеся! Виявилось, що ця «падлюка» Андрій Дусік вже 10 місяців ховається від виконання свого громадянського обов'язку захисника Вітчизни, саботує повістки з військкомату і вже двічі у РОЗШУКУ!!! Може, наряджається в бабські сукні та заробляє ворожінням в переході біля «Урожаю»?

Ось так, на емоціях розповіла про вже повторну повістку для свого колеги Андрія Дусіка вінницька лікарка. Адже, згідно з паперами, Андрію вже світить «кримінальна відповідальність за ухиляння від служби в армії...»

- Я не знаю, хто там контролює всі ці повістки до армії, бо «людина в розшуку» 10 місяців тому отримала припис у 59-й військовий шпиталь і приходила неодноразово у законну відпустку, — продовжує Наталя. – А ще саме Дусіку та його колегам вінницькі «СтомАТОлоги» та я особисто завозили на передову медпрепарати... Та ми з ним спілкувалися і сиділи за одним столом у шпиталі у Сватовому! А ще ніхто ніде по Вінниці не знає, що Андрій має державну нагороду «За військову службу Україні!» Невже цього немає ні в яких реєстрах, ні в яких військових документах, ні в яких наказах по Міністерству оборони і за підписом Головнокомандувача?

А як батькам Андрія жити і чекати сина з війни, коли в двері приносять нову повістку з прізвищем Андрія? Скільки ще треба «в глубочайшому тилу» папірців, комп'ютерів, прапорщиків, посильних та спецзв'язків, щоб такі повістки не приходили в наші квартири?

За коментарем ми звернулись безпосередньо до розшукуваного — лікаря 59-го шпиталю у Сватовому Андрія Дусіка.

– Так, мама і тато мені телефонували, переживають за ці повістки. Але що я можу звідси, з фронту зробити, — розповів Андрій. — Порадив батькові піти у військкомат і розповісти все, як є! Мене призвали ще 31 липня 2014-го, і я 10 місяців оперую із колегами в АТО! Скоро вже на «дембель», у кінці липня, якщо буде заміна, а мене все ще шукають... Сміх та й годі! І орден у мене є... Сказати, що я здивувався цій повістці — значить, нічого не сказати! Скажу чесно: тут над повісткою зі штемпелем «Розшук!» ми тільки посміялись!

До речі, тато мене вже набрав на мобільний і сказав, що у військкоматі йому повірили, і ситуація з моїм розшуком мирно вирішилась. Але перед ним ніхто не вибачився...

Тому краще передам привіт всім друзям, рідним. Привіт усій Вінниці, дуже за вами скучив, ваш Андрій!

Ось така комедія із щасливим кінцем вийшла з хірургом із Вінниці, якого шукали по місту в армію... А він на передовій врятував десятки життів та отримав за золоті руки орден від держави Україна!