• Головна
  • Інший баскетбол. Що заважає розвиватися стрітболу у Вінниці
09:12, 1 липня 2015 р.

Інший баскетбол. Що заважає розвиватися стрітболу у Вінниці

Брудні, «вбиті» майданчики, старі, зношені до дірок кросівки, графіті на стінах та хіп-хоп з колонок – все це елементи справжнього вуличного баскетболу. Ваша уява змалювала перед вами кадри з якогось фільму про «чорні квартали» Брукліну після того, як ви прочитали це? Але стрітбол насправді набагато ближче. Він зовсім поруч – Вінниці.

Перший вінницький турнір зі стрітболу відбувся у 2013 року на майданчику Медколеджу, який називають Кароліною. В ньому взяли участь вісім команд – з них шість вінницьких, а інші дві з Липовця та Жмеринки. Організував подію 24-річний Єгор Лебедєв – вінничанин, який працює фінансовим аналітиком. Дізнавшись про існування Української Стрітбольної Ліги, він вирішив провести змагання у своєму місті.

У цьому році, 10 травня стрітбольний турнір відбувся у Вінниці третій раз. В ньому взяло участь уже 16 комманд і не тільки з нашої області. Крім власне Вінниці, Жмеринки, Калинівки і Могилів-Подільського приїхали хлопці з Хмельницкього.  Перемогла команда “Сплеш”, до складу якої входили гравці вінницького баскетбольного клубу “Зубри” під назвою “Сплеш”. Друге місце зайняла команда з педуніверу. А третє місце здобули хлопці з Київської. А в конкурсі триочкових кидків перемогла дівчина - екс-гравчиня БК “Блискавки” Марта Вдовиченко.

Марта не єдина дівчина серед вінницьких стрітболістів. В стрітболі іноді навіть виступають змішаною командою - хлопець з дівчиною. Захоплюється цією грою люди різного віку. Найстаршему вуличному баскетболісту - 43 роки.

Ось що каже вінницький гравець у стрітбол Сергій Гомон з району "Чорнобиль":

- Я люблю агресивну манеру гри, адже в спорті без агресії не обійтись. Найбільша перевага стрітболу полягає в тому, що це вільна гра. Тут немає особливо прискіпливих правил і набагато менше біганини. За рахунок того, що гра відбувається на одній половині майданчика – це дає змогу показати свою витривалість. У кожної команди свій власний стиль. Грати в спортивній залі – це, звичайно, здорово, але на вулиці я відчуваю себе дійсно вільним.

Американська мрія вінницьких стрітболістів

Ми зустрілися з Єгором Лебедєвим, який живе стрітболом останні кілька років, щоб дізнатися більше про цей вид спорту.

Єгор зустрів нас на баскетбольному майданчику разом зі своїм другом. Саме в цей час вони приводили цей майданчик до ладу – фарбували щит і наносили на асфальт розмітку.

- Основною проблемою вуличного баскетболу – є нестача уваги місцевої влади, - каже Єгор. - Стрітбол вважають меншим братом звичайного баскетболу, незважаючи на те, що він вже майже став олімпійською дисципліною.

Єгор каже, що в Україні загалом проблема із баскетболом.

- На відміну від футболу, для якого будується купа майданчиків, для баскетболу не робиться практично нічого. Я бачив фільм, в якому чувак їде по Бронксу і щось розповідає протягом двох хвилин. І весь цей час на задньому плані видніються баскетбольні корти. Що уже казати про Нью Йорк, який неофіційно охрестили суцільним баскетбольним майданчиком. Проведемо паралель із Сполученими Штатами – там баскетбол є одним з найпопулярніших видів спорту не тому що його популяризують, а тому що у підростаючого покоління є якісний простір для гри. Збудуйте велику кількість баскетбольних майданчиків на вулицях і побачите, що не мине і 10-ти років, як ситуація кардинально зміниться і в Україні.

Але особливого фінансування чи покровительства стрітболісти не потребують.

- Все, що нам потрібно – хороші корти, - каже Лебєдев. -  Вони будуються, але це будівництво робиться чисто «для галочки», на таких майданчиках неможливо показувати високий результат і проводити змагання всеукраїнських масштабів.

Є лише три нормальних майданчика

Тренуватися в таких місцях навіть не виникає бажання, як зазначають спортсмени.

- У Вінниці є лише 3 майданчика, де можна грати. Це Медичний Коледж, 18 і 13 школи,  – каже Єгор – Але навіть адміністрація цих навчальних закладів з неохотою йде назустріч. Доводиться тиснути через якісь спортивні комітети і так далі. Наприклад, минулого разу ми ледь домовилися про проведення турніру на території школи №18.

Далі Єгор каже:

- Призовий фонд наших перших змагань формувався за рахунок вступних внесків. Вже потім нам вдалося привернути увагу спонсорів. Ними стали благодійний фонд «Здорова Нація» та спортивна організація «За спорт і націю» на чолі з Ксенчіним Сергієм – ця людина дуже сприяє розвитку вуличного баскетболу. Сьогодні ми готуємо майданчик Кароліну до наступних змагань. Точна дата проведення поки що невідома, тому що хочеться зробити все на належному рівні.

Цікавим фактом є те, що у вінницьких стрітболістів виник конфлікт з іншими вуличними спортсменами – турнікменами. Єгор розповів нам про те, як вони займались «треш-токінгом» – словесно принижували один одного на майданчику. Єгор пояснив, що дотримуючись правила «те, що відбулося в межах майданчика, залишається на майданчику», треш-токінг є ідеальним способом вирішення сутичок такого типу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...