У Жмеринці ключі від раю – у Раї. Скандал навколо кладовища

- Тепер до раю тільки через Раю, - такий жарт журналіст RIA почув у Великій Жмеринці. Люди кажуть, це сміх крізь сльози. Вони зібрали понад сто підписів під зверненням до керівників району – голови  райдержадміністрації Олега Легези та голови райради Анатолія Паламарчука. Сподіваються, що влада допоможе зняти замок із воріт на цвинтар, а також нагадає підприємцю, що на таких воротах відколи світ і сонце ніхто не чіпляв замки.

Живіть, мамо, довго, бо на цвинтарі замок почепили

- Я коли побачила замок на воротах кладовища, прийшла додому і кажу своїй старенькій матусі: «Тепер,  мамо, маєте жити  довго, бо дорога на цвинтар закрита, - розповідає жителька Великої Жмеринки пані Валентина, просить не називати її прізвище. – Взагалі-то, це гарний знак – замок на цвинтарі. Значить, люди мають жити довго-довго. Насправді йдеться про те, що підприємець має намір заробляти на людському горі. Бо тепер за все треба платити. Раніше ями на цвинтарі копали знайомі, а тепер треба платити фірмі, керівник якої поклав око на святе місце. Якщо копає хтось інший – влаштовує скандал.

Градус напруги у «приватизації» цвинтаря досяг високої точки. Це журналіст відчув під час спілкування з жителями села. Майже кожен, хто говорив, просив не називати в газеті прізвище. Люди кажуть, бояться помсти підприємця.

- Вона здерла гроші навіть за похорон чоловіка, син якого служить в АТО, - каже ще одна жителька Великої Жмеринки пані Марія. – Подзвоніть до Олега Гуменюка, це в нього батько помер, він вам скаже, як найняв чоловіка яму копати, а тут прийшла ця жінка і влаштувала... На другий день знов явилася біля могили, почала читати лекцію, чому не через неї  організовували поховання. У людей ще сльози не висохли, ховали  ще не старого чоловіка, якому було 56 років, а  їм замість співчуття мораль читають. Вона поставила питання так, щоб усе робили  тільки через її фірму –  від копання ями, до придбання труни, вінків і навіть поминальні обіди замовляли в її кафе.

Згаданий Олег Гуменюк у телефонній розмові підтвердив неприємну розмову з підприємцем.  

Принесли покійника, а ворота зачинені

Люди нарікають на те, що їх позбавили можливості вибору в організації похорон. В один голос повторюють, що це неправильно, так не повинно бути. При вході на кладовище висить великий щит. Там застереження  від самовільного поховання, робити це заборонено. Є адреса і номери телефонів - куди треба звертатися. До кого конкретно – не сказано.

- Коли померла моя старенька мама, я подзвонила по цьому номеру і повідомила, кого будемо ховати, - каже ще одна жмеринчанка на ім’я Галина. – Організацію похорону ми замовили в іншого підприємця, бо знаємо його і довіряємо людині, упевнені, що не виникне ніяких проблем. Зате після похорону мали проблему з Раїсою. Вона стверджувала, що маємо їй заплатити за копання ями. Пояснювали, що це робили люди з іншої фірми, тому їм заплатили за роботу. А вона править своє – робити це можу тільки я, бо в мене договір з сільрадою. Знаєте, чим закінчилося? Власник фірми, яка обслуговувала похорон, віддав ті 600 гривень Раїсі, аби тільки не  скандалила. Можливо, вона й виписала квитанцію, але в мене її нема. Хоча на кого виписала, якщо роботу зробили не її люди.

Таку само суму 600 гривень сплатили за копання могили Юлія та Микола Карпінчуки. У їхній сім’ї сталася жахлива трагедія – втопився в озері син Олександр.

- Ми віддали гроші Раї, але про квитанцію нічого не говорили, бо нам тоді було не до квитанцій, коли в людини горе, ні про що не хочеться думати, тоді самому жити не хочеться, - каже пані Юлія.

Чашу терпіння громади переповнив факт, коли на цвинтар принесли покійника, а ворота виявилися зачинені.

- Процесія зупинилася, люди постояли, та й понесли труну у напрямку лісництва, - розповідає уже згадана пані Марія. – Далеченько довелося йти, щоб зайти з іншої сторони, де нема воріт. То хіба це по-людськи, що вже не можна в останню путь нормально провести людину?

Вартість послуг сільрада ще не затвердила

Кладовище у Великій Жмеринці знаходиться на території Леляцької сільради. Тут здійснюють поховання не тільки місцевих, а й з міста Жмеринки, з яким межує село. Сільський голова  Анатолій Бесараба каже, що покійників ховають, хто як хоче. Тому коли до сільради звернулася підприємець із Жмеринки з пропозицією укласти угоду про надання  ритуальних послуг, її звернення розглянули спочатку на засіданні постійних комісій, після чого з’явився договір.  

- Важливо, що підприємцю доручили вести книгу реєстрації поховань, - каже сільський голова. – Є закон «Про похоронну справу» і ми його намагаємося дотримуватися, не можна залишати надалі все так, як було раніше.

Ось як керівник села відповів на питання, про які з болем говорили журналісту жителі села.

- Для розірвання договору (з Мазуренко - ред.) повинні бути аргументи, конкретні підстави. Діяти будемо у відповідності до законодавства.

- Вам відомі факти про те, що на воротах цвинтаря змок, тому нема можливості занести покійників?

- Ворота уже відчинені, а про інші факти невдоволення людей мені невідомо, ніхто не звертався. Якби такі звернення були, ми б на них зреагували. Людина має право обрати на власний розсуд суб’єкт господарської діяльності для організації похорону або самостійно проводити поховання.

- Але ж люди стверджують, що підприємець не дозволяє їм самостійно це робити?

- У мене нема таких скарг.

- Які розцінки у підприємця на проведення  похорону?

- Ми ще їх не затвердили. Підприємець подала пропозиції. Але спершу треба вивчити їх обгрунтованість, а тоді вже затверджувати.

Не буде Сашка ями копати

Під час розмови журналіста з приватним підприємцем Раїсою Мазуренко, хотілося вірити її словам, якби не одне «але». Співрозмовниця категорично заперечувала, що на воротах був замок. Казала, що зачиняє їх тільки на защіпку. Натомість селяни, з якими спілкувався, в один голос запевняли, що замок висів і ключ знаходився тільки у підприємця. Хлопець з Великої Жмеринки Сашко Побережний навіть показав, як саме замок начіпляли на ворота. Селяни пояснили, що замок зняли кілька днів тому, як дізналися про приїзд журналіста.

- Я вже 12 років займаюся бізнесом ритуальних послуг, - каже Раїса Мазуренко. – Маю певний досвід і хочеться зробити кладовище у Великій Жмеринці таким, як це передбачено у законі «Про похоронну справу». Не знаю, чому люди не сприймають мої наміри. Під час однієї зустрічі вони навіть не дозволили мені виступити перед ними. Планую знизити частково вартість послуг, і тоді, можливо, з поганої, як вони зараз називають мене, стану хорошою.

Співрозмовниця не приховує, що справді забороняє копати ями тим, хто не працює у її фірмі. Навіть міліцію викликає у таких випадках. Вже є складений протокол. За її словами, закон вимагає дотримуватися встановлених стандартів. Люди можуть і самі копати, не всі ж можуть платити, але робити це треба все одно під нашим контролем.

- Люди, як і раніше, звертаються до Сашки, він тут найбільше ям викопав, а податки не сплачує, а в мене договір з сільрадою, підприємство зареєстроване.

- Скільки людей у вашому підприємстві?

- Я і ще одна людина, яка копає ями. Інші послуги надаю на підставі договорів, наприклад, з авто підприємством, коли потрібна машина і т. д.

- Які у вас розцінки на ритуальні послуги?

- Копання ями – 600 гривень, транспорт – 400 гривень, труна від 400 гривень. Зараз у мене є домовленість з львівськими колегами про постачання дубових трун із Західної України. Всі розрахунки я надала у сільраду. Маю надію, що подружуся з людьми і разом будемо наводити лад на святому місці, хочеться зробити його красивим, але без підтримки громади одній це не вдасться.