• Головна
  • Чому міліція не шукає інтернет-шахраїв
12:30, 8 липня 2015 р.

Чому міліція не шукає інтернет-шахраїв

Не подобається – в суд! Колишній міліціонер став жертвою простого інтернет-шахрайства. Він подав заяву в міліції і паралельно згадав минуле - провів своє власне розслідування і знайшов того, хто його “кинув”. Але... в міліції справу закрили. Бо брати гроші і зникати - це не злочин? Ідеальні умови для шахраїв...

Випробувати систему оскарження дій слідчого вирішив міліціонер старої школи, якого обманули на сайті ОLХ. Він зібрав дані на шахрая, але слідство назвало злочин цивільною справою. Через суд чоловік вимагає поновити розслідування.

Майже всім сотень вінничан з початку року писали заяви в міліцію про шахрайство. Але кожне п’яте з відкритих „автоматом” кримінальних проваджень закрили.  Слідство замість криміналу констатувало цивільно-правові стосунки. Тобто людина, яка взяла гроші, але не вислала товар - це просто “непорядний продавець”  і розбиратися з ним потрібно через суд.  

Два з половиною роки уже, як Кримінальний процесуальний кодекс вимагає відкривати провадження одразу за заявою про злочин. А до суду в решті доходять тільки вершки. Якщо говорити про шахрайства, на які можна наткнутися на кожному кроці, то розкривають в основному обмани фірм або справи з немаленькими збитками.

Найпоширеніших шахрайств, телефонних або на купівлі-продажу, як розказав RIA головний розшуківець області Олександр Цимбалюк, розкривається приблизно десята частина. Решта - це „глухарі” або не перспективні справи. Перші «висять». Другі закриваються (скільки яких – див. у інфографіці).

- Закриваються ті провадження, які не мають судової перспективи. Рішення про це погоджує прокуратура, - говорить Олександр Цимбалюк й пояснює, що ініціативу проявляти оперативникам забороняє той самий КПК. – Ми тільки виконуємо доручення слідчого в рамках провадження. Право проведення оперативно-розшукової діяльності без доручення в нас забрали.

Боятися нічого
На те, що їх не шукатимуть, й розраховують шахраї і відкрито пасуться в соціальних мережах, на сайтах безкоштовних оголошень, інтернет-аукціонах. Нічого боятися інтернет-аферистам ще й тому, що навіть якщо людина й заявила в міліцію, то правоохоронці їх гірше, ніж недобросовісними покупцями, виходить, не назвуть.

Це доводить історія вінничанина, який спіткнувся на ОLХ, хоча і „пробивав” дані юнака-продавця, пропускав через гугл знімки товару: чи не „світилися” деінде. Продавець все одно  кинув його на завдаток у 500 гривень. Відкрито, не ховаючи особистих даних. Шахраю 20 років. А «терпила», як жартома називає себе постраждалий, - втричі старший чоловік, який раніше служив в органах.    

Він записував переговори, робив скрини. В решті - передав це і зібрану постфактум інформацію в міліцію. Він навіть встановив особу шахрая, скориставшись своїми методами і зв’язками. Не допомогло. Справу закрили.

Колишній міліціонер думає, що шахрая правоохоронці й не шукали. Слідство перевело кримінал в цивільно-правові стосунки. Не повідомили про це заявника, доки він сам не поцікавився ходом розслідування.

Показова справа
Видалася правоохоронцям неперспективною справа Андрія Моховікова про спробу купити за оголошенням на розрекламованому сайті ОLХ мобільний телефон „Самсунг Ноут-3” за чотири тисячі гривень. Продавець переконав покупця сплатити півтисячі завдатку. За легендою, продавав юнак свій вживаний, але доглянутий телефон, бо конче треба були гроші.

І  Андрій Моховіков перекинув 500 гривень через „Приват-24”. Чекав накладної про доставку покупки через “Нову пошту”. Але продавець поставив свій мобільний на автовідповідач і не прислав покупку.

- Це був стандартний кидок на завдаток, - говорить потерпілий, який потім, своїми силами дізнався в банку, що шахрай – мешканець Рівного, що на його картковому рахунку маже 200 тисяч гривень, й що протягом одного тижня він отримав переводів на різні суми від 500 грн  до чотирьох тисяч аж 50. – Що зробила слідча, якій вже можна було й не вставати з-за столу? Замість розіслати запити і видати постанову про допит шахрая за місцем проживання, вона написала постанову про закриття кримінального провадження.

На чиєму боці?
Слідча розцінила дії лохотронщика як недобросовісне виконання продавцем своїх зобов’язань, що має розбиратися в цивільному суді.

- Особливий цинізм в її діях у тому, що вона, як юрист, не могла не розуміти, що в такій ситуації немає сенсу йти до суду, - говорить Андрій Моховіков. – Офіційно особу шахрая не встановили. Кого притягувати як відповідача? Куди посилати повістку?

Врешті вінничанин почав судитися не зі злочинцем, а з сучасною правоохоронною системою. Він подав позов на дії слідчої і оскаржив слідчому судді закриття кримінального провадження.

- Фактично виходить, що міліція і прокуратура стоять на захисті інтересів не потерпілих, а інтернет-шахраїв, - каже Андрій Моховіков.

Слухання його скарги заплановане якраз на сьогодні, 8 липня. Суд запланував затребувати й вивчити матеріали кримінального провадження, яке передали вже, ймовірно, в архів. З них буде зрозуміло, все можливе для пошуку шахрая зробили чи справді, просто «забили» на справу зі збитком в 500 гривень.

- Діло не в цих грошах, звісно, - каже Андрій Моховіков.

Його мета - змусити систему працювати, довести, що  “невідворотність покарання”, це не просто гарні слова.

-  І хочу заставити слідчих міліції та прокурорів працювати і не опиратися на статті, які дозволять залишити потерпілих сам на сам з їх проблемами, - каже колишній співробітник міліції.
 

Новий КПК. Прокуратура не допоможе

«Якщо раніше потерпілий міг з «пролетарською ненавистю» на листку в клітинку в довільній формі написати скаргу прокурору на недобросовісного працівника міліції, й це призводило до серйозного покарання, - говоритьАндрій Моховіков, - то тепер треба звертатися до слідчих суддів. Згідно зі статтею 303 нового Кримінального процесуального Кодексу України, прокуратура більше не розглядає скарги на дії чи бездіяльність слідчих міліції.
Такі скарги в судах розбираються на загальних підставах, де доведення вини (недбалості) однієї сторони або необґрунтованих претензій іншої лежить на самих сторонах спору.
Уявіть ситуацію: з одного боку від судді сидять професіонали з юридичного відділу МВС для відстоювання позиції працівника, а з другого – мати-одиначка, наприклад, яка намагалася в інтернеті купити дешеву коляску для дитини. До того, вартість підготовки грамотної заяви в суд – 2000 гривень, участь у одному засіданні адвоката - 500 гривень.
Хто піде на таких умовах оскаржувати закриття провадження під приводом переводу його в цивільно-правові стосунки?»
 


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...