Що «накопали» вінницькі студенти-археологи біля Свято-Преображенського монастиря

Основна група археологів працює на дні 2,5 метрового котловану. Лопатами вони обережно знімають шар землі до 20 сантиметрів і викидують його назовні.  Вони в основному і знаходять першими експонати.

Наверху працюють переважно дівчата. Вони відгортають землю від краю котловану та іноді теж можуть знайти експонат.  Знайдені предмети йдуть на «мийку».

- Миється все, що зібрали. Вже потім фрагменти, що не несуть інформації ми викидаємо. Після миття може знайтись надпис, якого на брудній кераміці не було видно, - говорить студентка історичного факультету Анна Єдинач.

Дівчина дістає знахідку з відра і починає терти її щіточкою. Пояснює, що мити треба ретельно і навіть трошки запилені в музей не візьмуть. Вчора Анна цілий день орудувала лопатою, втім, вважає, що це не важче, ніж чистити експонати.

Після миття знахідки сушать на сонці а потім шифрують і записують в інвентарну книгу. За два дні накопали декілька дощок черепків.

- Глиняні залишки печі 19 століття, стиль модерн, з квітковою ліпниною.  Фрагменти кахлів 17-18 століття. Це говорить про те, що до будування Домініканського монастиря у 18 столітті тут були будівлі, -  старший науковий співробітник інституту археології НАН України Лариса Віногродська.

В минулому році  археологи розкопали тут нетипову глиняну пічку з мисочними кахелями, бо це західноєвропейська культура. Датують її серединою 16 століття. Напали на споруду і копали майже до дна, тепер копають поруч, щоб відкрити повністю те, що  від неї залишилось.

- Зараз ціль – дослідити фундамент, імовірно він  початку 16 століття. Про що в принципі не говорилось в жодному документі. Якщо повезе – відкопаємо будинок 16, початку 17 століття. Можливо, навіть це якась культова споруда.

З 2013 року це вже треті розкопки біля Мурів. Зазвичай вони тривають місяць-півтора, якщо не буде знахідок, які потребують зусиль.

- Копати важко, багато побутового та будівельного сміття. Лопатами його пробити неможливо, верхній шар знімаємо бульдозером. В минулому році ми наткнулись на захоронення 18 століття. Їх розчищати – теж великий шматок роботи. Ми робили аналізи, здавали знахідки антропологам. Потім віддавали останки в єпархію, щоб їх перезахоронили.