«Якщо не стане цукрозаводу - Кирнасівці буде «труба»!» — заявляють селяни

Півтори тисячі тонн цукру лежать на складах багатостраждального Кирнасівського цукрозаводу, який не працює з 2007 року.

Частина цукру-піску ще якісна, а інша частина перетворилась у скам'янілий сироп. Негайно продати його і розділити гроші чи тримати стратегічний запас, поки не знайдеться інвестор? Це питання розкололо громаду села. Пристрасті киплять, і луна непримиренних місцевих баталій докотилась до Вінниці та Києва.

Нині права на цей цукор заявляють троє власників: Агрофонд України, ТОВ «Ресурс-інвест» (Запоріжжя) і первинна профспілкова організація ТОВ «Кирнасівський цукрозавод», голова Андрій Бондаренко, член незалежної профспілки «Трудящі». Четвертим претендентом виступає громада села Кирнасівки.

6 липня профспілки намагались вивезти з підприємства машину цукру, щоб продати його і розрахуватись з боргами по зарплаті. Але міліція заарештувала вантаж.

7 липня всі сторони конфлікту зібрались у Вінницькій ОДА. Дискусія була гарячою.

– Особи, які 6 липня приїхали за цукром, не пред'явили ніяких правовстановлюючих документів, — сказав Дмитро Руденко, представник слідчого управління обласного УМВС. — Було відкрите кримінальне провадження, допитані свідки і, за рішенням суду, накладений арешт на це майно.

– Хто вже тільки не приїжджав за кирнасівським цукром! Але ніхто не пред’являє документів на право власності на нього, тільки слова і сумнівні ксерокопії, — зазначив Микола Підболячний, голова Тульчинської РДА.

– Профспілка «Трудящі» отримала право власності на ці півтори тисячі тонн згідно зі ст. 336 ЦКУ. В нас є договір оренди складу, є право заходити на підприємство, — парирував Ігор Попенко, голова профспілки «Трудящі».

– Одна справа склад, інша — цукор. Документів на цукор у вас немає, — заперечили учасники зібрання.

Хронологію багаторічних бурхливих подій нагадала кирнасівчанка Ганна Супрун.

– У 2011-му ми не дали різати завод, наші люди життя віддавали, ставали інвалідами, місяцями лежали у гіпсі, злочинці намагались нас вбити, штовхали під машини, пропонували хабарі — але ми вистояли! — казала жінка. — Вистоїмо і зараз. Розуміємо тих, хто хоче якнайшвидше хапнути цукор, продати і розпоряджатись грішми, отримати по 5-7 тисяч заборгованої зарплати. Але основна частина громади вирішила: хто бере завод, той бере цукор! І відновлює виробництво. На мою думку, незалежна профспілка «Трудящі» є прихованими рейдерами, прошу правоохоронців перевірили їхню діяльність.

Обласна влада запевнила, що постійно контролює ситуацію у Кирнасівці.

– Шукаємо інвестора, але він не знайдеться, поки сторони роздувають конфлікт, бомблять скаргами область, столицю, Президента, — переконував Андрій Гижко, перший заступник голови ОДА. — Що стосується цукру, то він лежить з 2004 року, і є багато бажаючих його забрати. Відкрито кілька кримінальних справ, проводяться слідчі дії. Тільки рішення суду визначить власників. А до цього цукор у складах знаходиться під арештом — і крапка!

Господарі, українці... Одинадцять років стікає цукор на 20 млн грн. А ми стоїмо перед світом і просимо — подайте, допоможіть, у нас війна! Страждає Україна. Коли вже подібні питання будуть вирішуватись на користь держави, на користь людей? Жителі Кирнасівки у суботу, 11 липня, зібрались у будинку культури, щоб продовжити обговорення.

Ігор Попенко, голова профспілки «Трудящі», пропонував селянам все-таки цукор продати і справедливо розділити кошти між акціонерами, громадою, бійцями АТО, волонтерами та ін.

– Цукор — цукром, а якщо ми не відстоїмо і не запустимо завод, то буде Кирнасівці «труба»! — висловився Дмитро Ткач, колишній головний інженер підприємства. — Бо поки на Сході війна, тут хтось «під шумок» хоче набити кишені. А ми маємо смерть, маємо інвалідів у боях за завод... Будемо рятувати, не дамо вивезти гвинтика! Завод давав 80 тис. тонн цукру за сезон і 400 робочих місць, на ньому ще не одне покоління кирнасівчан буде працювати. А профспілкам скажу — починали ви добре, то так і продовжуйте, реально нас захищайте, а не рвіть гроші!

Як повідомив Анатолій Банах, координатор Люстраційного комітету Вінниччини, за планами майбутньої децентралізації саме п’ятитисячна Кирнасівка повинна стати одним із 106 центральних селищ Вінниччини і може отримати значну суму на розвиток інфраструктури, в тому числі на відновлення цукрозаводу.

– Громада виробила цей цукор, вона його захистила, значить, має на нього право. Люстраційний комітет Вінниччини може надати кирнасівчанам безкоштовну допомогу досвідчених юристів, — запропонував Анатолій Банах.

Кирнасівчани не втрачають ініціативи. На зборах 11 липня вони вирішили створити комісію із представників усіх зацікавлених сторін та юристів Люстраційного комітету, щоб вирішити питання із запасами цукру після того, як буде знятий арешт.

Ірина ЗОНОВА смт Кирнасівка, Тульчинський район