Чому високопосадовці не отримують повісток? - обурюються мешканці Тростянця та Нової Прилуки

У Тростянці під військкоматом кілька днів сиділа жінка. Такий німий протест оголосила Валентина Лесько тому, що нещодавно її синові прийшла повістка до армії.

«Він дуже хворий, у нього цілий «букет» різних болячок, але на це ніхто не зважає, — розповідає Валентина. — У мене друга група інвалідності, і просто немає виходу... Я казала нашому сільському голові: у тебе два здорових сини, чому їм немає повісток, а моєму хворому погрожують тюрмою, якщо не з'явиться?»

Справжня драма розігралася просто на очах небайдужих мешканців райцентру. Жінці, котра приїхала з Крищенців, ставало погано, до неї не раз викликали «швидку». Втім, жодні благання і умовляння не допомогли. Сина забрали до армії і відправили спочатку до Рівного, потім перевели до Десни, на навчальний полігон. Валентина опинилася в лікарні. Другий син живе далеко з великою родиною, у нього багато дітей. А у мешканців Тростянця виникли запитання до чиновників у військовій формі. Наприклад, чому одного місцевого бізнесмена спочатку призвали до армії, а потім через кілька днів відпустили? «Не інакше — відкупився!» — переконані люди.

Таких історій на Вінниччині вистачає. Того ж дня у редакцію зателефонувала Ганна Мусієнко і розповіла про свого родича – Олександра Покотила з Нової Прилуки.

«Він тричі приходив до військкомату і тричі його повертали додому, мовляв, поки що не потрібен. А місяць тому він потрапив у ДТП: їхав з Лісової Лисіївки Калинівського району додому на конях пізно увечері. Назустріч — машина. Коні злякалися автомобіля, перекинули воза, поволокли його, а Олександр залишився лежати на дорозі непритомний. На щастя, з роботи їхав лікар з Лісової Лисіївки, оглянув його. Чоловік забив тім'я, і лікар викликав «швидку» з Калинівки. А потім перевезли постраждалого у нейрохірургію до Вінницької обласної лікарні. Через кілька днів йому встановили діагноз: забій головного мозку і струс мозку, трохи підлікували і відправили у Нову Прилуку. За якийсь час його виписали з лікарні на реабілітацію. Тут таки зателефонували з військкомату: «Якщо тебе виписали, то ти здоровий і завтра маєш бути з речами у нас». Це вже четвертий раз! Олександр почав розповідати, що за той час з ним сталася така пригода, і він отримав травму. Але у військкоматі були невблаганними: принось документи. Якщо ні — підеш до суду. Чомусь жоден чиновник високого рангу та їхні діти не отримують повістки, зате наші діти мають страждати!» – каже читачка.

На це запитання сподіваємося отримати відповідь від воєнкомів.