На межі з Вінниччиною будують найбільшу ГАЕС в Європі

Країні – енергетичну безпеку, а мешканцям прилеглих територій – необхідну інфраструктуру може забезпечити проект з розширення потужностей Дністровської гідроакумулюючої елекростанції. Хоча розміщена вона на території сусідньої Чернівецької області, Вінниччина теж задіяна в реалізації проекту, – наголосив під час робочої поїздки на станцію голова ОДА Валерій Коровій.

– Частина його була пов’язана з тим, що в районі Бару будувалась нова підстанція  і лінія двома районами – Барським і Мурованокуриловецьким. Система працює, на сьогодні в нас є багато спільних викликів. Мова йде про те, що завершується будівництво першої черги, але ще є можливість побудувати 4 агрегати, а для цього потрібно, знову ж таки, споруджувати з нашого боку лінію електропередач.

Два потужні гідроагрегати нині вже працюють на повну, цього року планується увімкнути третій. А поки на ГАЕС кипить робота: задіяна надпотужна техніка, зокрема, 840-тоннні крани, адже ротор генератора важить 780 тонн, - розповідає заступник директора з капітального будівництва філії “Дирекція з будівництва Дністровсько ГАЕС” Роман Михайловський.

– Потужність одного такого агрегата в генераторному режимі – 324 МВ. Коли в нас буде три агрегати – це буде 972 МВ – це майже як один атомний блок. І це високоманеврова станція, яка може включитися в роботу за шість хвилин.

Власне, така маневреність і є однією з переваг гідроакумулюючої станції. 

– Вночі, коли електроенергія непотрібна, коли немає споживачів, підключається в якості навантаження гідроакумулююча станція. Таким чином, закачуючи воду у верхню водойму, ми запасаємо енергію цієї води і економимо вугілля, – говорить керівник дирекції Василь Субота. За його словами, Дністровська – найбільша такого роду електростанція у Європі.

Керівництво Мурованокуриловецького району, що межує з потужностями ГАЕС, наразі веде перемовини з дирекцією станції про сприяння у ремонті місцевих доріг. Оскільки проект з будівництва ГАЕС – державний, затверджений на рівні Кабміну, то розпоряджатися коштами на власний розсуд керівництво станції не може, але є певні речі, передбачені проектом, на які передбачені гроші, – каже директор Василь Субота.

– Це і будівництво доріг, і переселення людей, і виплата компенсацій за зайняті земельні ділянки – все це також передбачено в проекті.

Тобто, результати перемовин можуть бути позитивними для району. Тим паче, що торік ГАЕС вже допомогла мурованокуриловецьким громадам, виділивши понад 50 мільйонів гривень на будівництво майже 30 кілометрів дороги від водосховища до райцентру. Нині найбільша проблема — відрізок шляху від Мурованих Курилівців до села Перекоренці, що веде до Могилів-Подільської траси. Власне на нього і шукають грошей.

– Зрозуміло, що це непросто, зрозуміло, що це залежить від багатьох позицій, але ми хочемо проводити нормальний переговорний процес. Ми ж дивимось у завтрашній день: треба буде по Вінницькій області будувати лінію 750 кВ, треба будувати підстанцію. Щоб ми були союзниками, ми маємо в цьому напрямі рухатись, – зауважив Валерій Коровій.

Загалом, район активно працює над залученням інвестицій, за півроку в економіку та розвиток інфраструктури тут вкладено понад 52 мільйони гривень, – повідомив очільник райдержадміністарції Сергій Ладан.

– На завершення будівництва водогону “Вербовець – Муровані Курилівці” залучено з державного Фонду регіонального розвитку 1 мільйон 355 тисяч гривень. До 1 листопада цей об’єкт протяжністю 22,5 км з водонапірною вежею буде введено в експлуатацію, що значно поліпшить водопостачання жителів селища в умовах гірської місцевості та якість питної води. В цьому році нарешті буде завершено роботи на полігоні твердих побутових відходів, де необхідно освоїти 800 тисяч гривень. РДА спільно з селищною радою розробила проект на будівництво та монтаж сортувальної лінії вартістю 4 млн 26 тисяч гривень, проект пройшов експертизу і подано заявку до Державного фонду регіонального розвитку на виділення коштів у 2016 році, –  розповів Сергій Ладан.

Чимало сподівань у Мурованокуриловецькому районі пов'язують з його рекреаційним потенціалом, кажуть, наприклад, що гріх не скористатись цілющими мінеральними водами, мальовничою природою та водосховищем площею понад 300 гектарів, де можна розгорнути оздоровчі заклади. Розв'язання “дорожньої” проблеми може суттєво наблизити таку перспективу.