• Головна
  • Вінницькі Мури зсередини: що «вигребли» археологи
11:53, 20 серпня 2015 р.

Вінницькі Мури зсередини: що «вигребли» археологи

У єдиній вежі домінікан, яка збереглась до наших днів у порівняно досить непоганому стані, на території Мурів, працює група архітекторів і реставраторів. Майже за місяць роботи у вежі і колишніх стайнях вони вигребли чималий «урожай», починаючи від чобіт, металевої стружки, вкраденої схованої і перехованої черепиці, опудал тварин і завершуючи звичайними підшивками сценаріїв свят і нот. Та найцікавіше те, що архітектори «відкопали» залишки печі, підлоги XVIII ст., вентиляційні шахтивежі і розчистили автентичну підлогу стайні з особливою кладкою.

Нагадаємо, що розчищення території і «діагностика» Мурів (а це південна та західна стіни XVII століття, південно-західна кутова башта та прибудованої в середині XVIII століття стайні, що належать до комплексу колишнього домініканського монастиря), здійснюється у рамках договору між Вінницькою Єпархією Української Православної Церкви МП (вказана територія юридично належить єпархії – Авт.) і співробітниками Українського державного науково-дослідного і проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація». Відповідно релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору і фінансує роботи інституту. Останні зобов’язались розробити проектно-кошторисну документацію на проведення першочергових протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на території Мурів. І уже провели чимало аналізів: здійснили геофізичні дослідження, геодезичні, взяли проби зразків на виявлення радіації і зразки будівельних матеріалів цегли і розчину, щоб встановити їх хімічний склад та уточнити датування пам’ятки.

Та поки одним із першим завдань, як пояснює головний архітектор, науковий керівник проекту Анатолій Ізотов, який представляє інститут «УкрНДІпроектреставрацію», є недопущення руйнації пам’ятки архітектури, укріпити її, щоб уподальшому можна було провести реставраційні роботи. 

Тож у башті спочатку розчистили підлогу від чималого шару будівельного  сміття, радянської цегли, кахлів, асфальту, радянського та німецького бетонів.

«У радянські часи в башті проживали люди, це була так би мовити «квартира», через що у вікнах прорубали нові вікна, влаштували туалет, каналізацію, водопровід. Під час війни в стайнях були німецькі, а пізніше – радянські автомобільні майстерні, склади, житлові та виробничі приміщення, стояли токарно-слюсарні станки. Можу сказати, що «працювали» тут довго, бо лише з однієї ями ми винесли вісім тачок металевої стружки, а ось бетоні подушки з металевими анкерами буде демонтовано пізніше, щоб відновити історичну підлогу, – розповідає Анатолій Ізотов. – Підлогу, думаю, ми зможемо відновити. Чого тільки тут ми не знайшли. І гнізда птахів, коріння дерев, яке крізь стіни башти проросло всередину, і бійниці, і вентиляційні і водоскидні шахти, які приховувала радянська штукатурка. Роботи вистачає. Лише за перші дні ми вивезли близько 120 тон сміття».

 

Все відбувалось би швидше, якби не неточності у документації попередніх років Мурів. Тому грубо кажучи замість того, щоб за метр (віртуально вказаний на схемах – Авт.) докопатись до істини – доводиться рити чотири метри в реальності. Як Домоклів меч висить «мокра сторона Мурів» - вода належним чином не стікає, відводиться з території і тим самим з однієї сторони стіна муру намокає, а з іншого вивітрюється. Усе разом призвело до того, що нахил стіни муру становить 13 сантиметрів, а це, за словами Анатолія Ізотова, досить поганий показник.
«Після стабілізації об’єкту ми перейдемо до реставрації пам’ятки. Тоді можна відновлювати історичний вигляд пам’ятки. Спочатку демонтуємо радянські вікна та відновимо цегляні перемички ніш, розкриємо та відновимо бійниці, комини, від реставруємо і відновимо історичні підлоги, віконні та дверні прорізи. У перспективі на території виконають певний благоустрій, а архітектурно-археологічні залишки – віддадуть до музею. І звичайно сформуємо організовану систему водовідведення з території», – продовжує Анатолій Ізотов.

Унікальну різночасову підлогу у стайнях і башті ХІХ століття промаркують, зафіксують на кресленнях та фотографіях з усіма типами кладки. Потім знімуть і помістять у бокси. Теж саме зроблять і з цегляною підлогою ХVІІІ століття. Потім науковці знімуть грунти, які заважають, і підсилять фундамент. І аж після цього цеглину за цеглиною підлоги ХІХ сторіччя викладуть на своє місце.

Для інформації:

Південна та західна ділянки муру XVII століття, південно-західна кутова башта та прибудована в середині XVIII століття стайня, що належать до комплексу колишнього домініканського монастиря, є пам’яткою архітектури національного значення, яка перебуває на державному обліку, як Башта і мур (охоронний № 55/3 )ще в 1963 році.

Перша науково-проектна документація по даній пам’ятці була виконана нинішнім інститутом «УкрНДІпроектреставрація» ще в 1949 році. Пізніше київські реставратори займались комплексом Мурів в 1960-ті, 1980-ті та на початку 1990- х років.

Анна Ковальчук

Вінницькі Мури зсередини: що «вигребли» археологи, фото-1
Вінницькі Мури зсередини: що «вигребли» археологи, фото-2
Вінницькі Мури зсередини: що «вигребли» археологи, фото-3
Вінницькі Мури зсередини: що «вигребли» археологи, фото-4
Вінницькі Мури зсередини: що «вигребли» археологи, фото-7
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...