Де скіфи на Вінниччині сховали своє золото

На лівому березі Південного Бугу за два кілометри від міста Немирова на схилі плато розташоване одне з найбільших городищ на території України. Це унікальна перлина Вінниччини - Немирівське городище, яке також називають «Великі Вали».  

Більше чотирьох тисячоліть вали лежать розпростертими по периметру на п’ять кілометрів (по гребеневі валу). Їхня ширина в основі складає 32 метри, висота близько дев’яти метрів. За деякими даними первинна висота валів сягала 30 метрів. По верху валів були закопані у два ряди п’ятиметрові колоди, загострені доверху. Ця потужна замкнена огорожа розташована на обох берегах річки Мирки, яка ділить її на дві нерівних частини: більшу - північну, висотну, яка займає дві третини площі городища, і меншу - південну, пологу і болотисту. Ширина розривів валів становить від 10 до 60 метрів.  

На найвищому місці поміж валами (висотна північна частина городища) розташувалося поселення-городище (так зване «замчисько»). Довжина його з півночі на південь становить близько 300 метрів, ширина з заходу на схід – в середньому 250 метрів. Обнесене окремим валом та обкопане глибоким ровом, воно височіє понад довколишньою місциною, немов притягуючи до себе людей.   

У 1862 році землі, на яких розкинулося городище, успадкував граф Григорій Строганов. Почувши легенду про скриню зі скарбами, нібито сховану на городищі, граф виселив місцевих мешканців і почав розкопки. Згодом сюди прибували сотні інших «чорних археологів», проте золота так ніхто й не знайшов.   У 1908 році донька графа Строганова Марія Щербатова викупила землі з великими валами у селян, щоб їх не розорювали. Вона викликала з Кам’янця-Подільського фахівця-археолога. Він і знайшов тут залишки трипільського поселення.