ВІД РУЙНУВАННЯ ЦЕРКВУ НА ВІННИЧЧИНІ ВРЯТУВАЛА ІКОНА

Кам'яний Покровський храм у селищі Стара Прилука Липовецького району Вінницької області приваблює своїм німецьким шармом і строгістю. Не дивлячись на свої невеликі розміри, він величний і можна годинами розглядати кожну його деталь, пише сайт  vlasno.info.

Побудований він у 1910 році німецьким архітектором Краусом, про що свідчить вмурована табличка в сходи. Половину коштів на будівництво дав поміщик Сергій Мерінг та селяни. На місці цього храму стояла старенька капличка. Вона почала розвалюватись, тоді люди звернули до місцевого поміщика за допомогою і той погодився допомогти з будівництвом.

У роки війни німці не наважилися бомбити церкву. Зробили з неї склад. Туди звозили зерно.

— Коли фашисти уже прийшли в село, то відразу зайшли до церкви. Я постійно до церкви ходив. Стою дивлюся, а вони влетіли сюди, почали щось між собою балакати. Тоді один обертається, а навпроти нього якраз ікона висіла. Він подивився, і аж завмер, щось сказав своїм солдатам і церкву не чіпали. Зробили з неї комору, — розповідає 80-річний церковний староста Іван Бевз.

Після закінчення війни, Преображенська церква знову почала діяти, як храм. Але у 60–х роках ХХ століття Радянська влада вирішила закрити її.

В середині 80-х, з церкви місцева влада планувала зробити РАЦС. Біля храму були могили священиків, їх бульдозером розгорнули. Церкву переробили під РАЦС, але згодом закрили. Люди відмовлялися там розписуватись.

З настанням незалежності храм знову відкрили. Настоятель у ньому – отець Василій. Він працює на два храми, але каже у Преображенському службу правити легше: «Є тут Божа благодать, – каже священик, – коли відчиняєш храм вона аж віє на тебе. Тут службу відправиш і незчуєшся, так легко та добре».

За свої 100 років Преображенська церква не мала жодного капітального ремонту та не дала жодної тріщини. Нині храм стоїть, як новий, тільки стіни трішки потемніли. Настоятель каже, що секрет її довговічності в тому, що будівельники до цементу додавали невідому речовину, вона і скріпила так сильно стіни. А ще щира молитва священиків та місцевих жителів не дали її зруйнувати.