Орендар ставка прикривається другом — головою суду, стріляє в односельчан та б’є їх

Сільський ставок на окраїні села Крищинців (колишньому хуторі Захарящівка) Тульчинського району — нині життєво небезпечна зона для сільських мешканців. Люди бояться ходити греблею, мити ноги та прати у ставку й поратися на своїх городах, на які заступає вода і які освітлюють прожектори.

Будь-яке наближення до водойми – зі слів представників громади – орендар розцінює як вилов риби. Селяни перераховують односельців, які безневинно стали жертвами орендаря: Галину Безвугляк брав за барки, 80-річного діда Каленовича побив, за підлітком біг городом, а ще — стріляв.

– Я вибирала огірки у себе на городі, бачу - орендар іде з веслом до мене, думав, що я ловлю рибу, — каже Лідія Яківна. — Я дуже злякалася, бо побив нашу 76-річну маму на городі.

Все було так. У Тетяни Кобрин захворів кіт. Бабуся учепила волосінь до палиці й закинула з городу вудку. Риба учепилася. Поки старенька жінка знімала карася, то прибіг орендар, рибу кинув у ставок, а жінку побив. Суд присудив йому всього 850 грн. штрафу.

Громада зібралася на греблі, щоб з’ясувати свої права на ставок. Адже ровесники Тетяни Кобрин вручну робили насип греблі наприкінці 1960-х. Сам же орендар захаращує ставок: вирізає дерева, які укріплюють берег, і скидає у воду. Кажуть, коли приїхала екологічна інспекція, то орендар послав їх подалі, і на цьому усе. Однак це тільки їхній ставок у Крищинцях суворого режиму, бо на інших дозволяють ловити рибу на вудки й відпочивати на березі, де облаштовані столики, гойдалки, мангал – повідомляють односельці.

– Наші діти все літо не мають права не тільки ловити рибу у ставку, а й купатися, змушені за кілька кілометрів йти на інший ставок, бо у нас на пляжі орендар прив’язав собаку, заставив все технікою. Але чомусь сільський голова з синами та чужими пузанями відпочиває тут з вудочками, а нам не можна. Ми не можемо пояснити своїм дітям, чому так, — діляться мешканці. — Орендар на греблі нам кричав, що у нього друг голова суду Тульчина, що скаже, те й буде.

Терпець людям увірвався, бо той впритул стріляє в односельчан й завжди ходить з монтировкою, металевим прутом чи веслом й за свої дії не відповідає. «НП» сталася посеред шляху, де депутат сільради Петро Дідур чекав на автобус, а орендар сидів у своїй машині.

– Ми переговорили. Я з ним не сварився. І тут він кличе мене з машини, — розповідає Петро. - Я підходжу, він раптово вихоплює револьвер і стріляє мені двічі у голову на ураження. Я впав. До мене підбіг чоловік, який був зі мною. Куля пройшла за один міліметр від сонної артерії.

За стрілянину суд присудив орендарю 6,5 року позбавлення волі. Той подав на апеляцію, але засідання відкладаються. Люди просять ізолювати від них орендаря і розірвати 25-річний договір оренди 8-гектарного ставка й передати водойму на утримання громади.

Кажуть, що через орендаря на хуторі Захарящівка немає магазину. Чоловік побив приватного підприємця Нелю, а приміщення забрав собі під склад, й люди змушені посеред дороги купувати хліб з машини. Дякують водію за розуміння. За всіма іншими продуктами йдуть до магазину 3 кілометри пішки.

Коментує ситуацію Крищинецький сільський голова Василь Семенюк:

– У Крищинцях всього 6 ставків, й відпочивати та плавати у них можна. Щодо ставка на хуторі Захарящівка, то було 18 судів, на які разом зі мною ходили члени громади. Але суд став на бік орендаря, бо договір ним не порушується. В документі не прописано, що у водоймі можна ловити рибу, і він цим апелює. Я на рибалку на той ставок не ходжу. Нехай докаже, хто мене там бачив з вудкою. Так, мої сини виросли з сином орендаря і могли бути разом на риболовлі. Я туди їздив, щоб відігнали техніку з берега, згідно з приписами екологічної та санітарної служб, але риби не ловив. На рибалку ходжу на громадський 6-гектарний ставок, який облаштували та зарибили спеціально для того, щоб зняти питання риболовлі у селі. У Захарящівці всього кілька жінок, які хочуть ловити рибу зі своїх городів. Щодо магазину, то підприємець сама покинула його, бо невигідно торгувати. Вісім чоловік ходять туди скуповуватися, а 100 їздять у Тульчин. Орендар виграв аукціон й тепер використовує приміщення.