«Кіборг» із Вінниччини розповів про пекельні дні на передовій та про труднощі, з якими зіткнувся у тилу

6 місяців у пеклі війни не пройшли безслідно для козятинського «кіборга» Євгенія Куницького. Євгеній – один із бійців 93-ї бригади, що всю зиму героїчно захищали донецький аеропорт, а потім на шахті Бутовка утримували шлях на Авдіївку.

13 липня 2015 року автомобіль, в якому він з 3-ма побратимами повертався із Водяного на Бутовку, потрапив під шаленний обстріл сепаратистів та підірвався на міні. На щастя, всі хлопці залишилися живими, хоча отримали важкі поранення. Наш земляк та водій дякують Богу, що залишив їх рухомими. Наперекір прогнозам лікарів, вони стали на ноги та вчаться жити із встановленими у хребті титановими пластинами. Нині Євген вдома на лікуванні, радіє, що може взяти на руки свою улюблену донечку Тетянку, яка народилася в лютому цього року, коли над батьком літали ворожі кулі.

Євген до війська потрапив рівно рік тому. Каже, на початку вересня ще з шістьома козятинцями вирушив на Яворівський полігон на навчання. А далі шляхи із чотирма земляками розійшлися: лише він та ще двоє потрапили до 93-ї бригади, хоча і тут служили у різних ротах.

– Коли прийшла повістка, я дуже плакала і вибачалася перед сином, що не змогла допомогти йому ухилитися від армії, – розповідає через соціальні мережі редакції нашої газети мама Євгена Тетяна Куницька (вона за кордоном, заробляє гроші для лікування старшої внучки, похресниці Євгена – Даринки), – а він мені каже: «Мама заспокойся, я не хочу ховатися, прийшла моя черга – треба йти, а там, як Бог дасть». Пройшов дуже важкий шлях. Півроку у Пєсках, без ротації і відпустки. Чесно кажучи, він до строкової служби був трохи неслухняний. А після того, що побачив на війні, подорослішав, почав по-іншому сприймати все. Він у мене дуже добрячий, стоїть горою за друзів, віддасть останнє, а коли розчаровується в них, дуже переживає. Ось такий він. До речі, його діди воювали: Клюєв А.А. з 1941 по 1945-й; а другий, трохи молодший, Куницький С.С. – з 1944 по 1945 роки, завоював два ордени Слави. А тепер і внуку випала черга захищати країну. Виходить, через покоління у нашій родині війна.

І дійсно, те, що пережив Євген за цей час, важко передати. Вся країна у січні стежила за тим, як билися кіборги за донецький аеропорт і з якими втратами змушені були покинути його. Бойовики не тільки брали штурмом аеропорт, але й труїли захисників газом, а потім зірвали перекриття терміналу.

– Я 6 місяців пробув у Пєсках, без жодної ротації і жодної відпустки, з нами тут були також добровольчі загони. Коли їх бомбили, ми приходили на виручку, викликаючи вогонь на себе, аби вони могли тим часом перебазуватися або укріпитися, допомогти пораненим тощо. А потім навпаки, коли нас бомбили, вони брали вогонь на себе.

КОЖЕН день доводилося дивитися смерті в обличчя, багатьом не судилося вижити, багато було поранених. Коли їхали у Пєски, каже Євген, їх було 120 бійців, а вже у квітні, коли переїжджали у Желанне для перепочинку, було 60. На шахті Бутовка, де згодом опинилися, ще стало удвічі менше.

Шахту недаремно бійці назвали другим донецьким аеропортом. Вона є ключем до Авдіївки. Бойовики майже вщент розвалили її, обстрілюючи із мінометів і крупнокаліберних кулеметів, намагаючись захопити, щоб легко було обстрілювати і це місто. Та бійці 93-ї бригади, які стояли на передових позиціях, мужньо і наполегливо утримували руїни шахти. Не маючи можливості відстрілюватися адекватно, вони вирили справжнє підземне місто, щоб ховатися від артилерійського обстрілу та мати змогу давати відсіч кулеметним вогнем.

В один із таких обстрілів і потрапив Євген із побратимами, коли їхали із Водяного до Бутовки.

– У Водяному штаб 93-ї бригади, ми їхали туди за продуктами та боєкомплектами на джипі, який саме перед цим привезли нам волонтери, – розповідає наш земляк, – а коли вже поверталися, нас сепари засікли і почали кидати мінами. Ми розігнали швидкість десь до 100 км/год і таким чином могли проїхати біля кілометра, а коли щільність обстрілів почала збільшуватися, раптово затормозили – щоб міни падали не на нас, а попереду, думали таким чином збити систему потрапляння мін у ціль. Та одна з мін таки впала нам під машину і розірвалася. Автомобіль злетів у повітря, перевернувся і передньою частиною потрапив у воронку. Ми з водієм отримали травми хребта, в одного струс мозку та травма голови, ще один зламав руку. Це вже було майже під Бутовкою, наші хлопці побачили, що з нами сталося, і забрали нас. Привезли у Красноармійськ, а потім у Дніпропетровськ, а там лікарі зробили рентген і сказали: «Хлопці, з вашими травмами ви не будете ходити». А коли побачили, що ми таки можемо рухатися, були в шоці, бо ні в мене, ні в нього не було частини хребців, вони розсипалися на осколки. Та як бачите, я можу ходити. Дякуючи допомозі волонтерів, нам поставили титанові пластини замість пошкоджених хребців і ось я вже вдома доліковуюся.

Про забезпечення армії Євген розповідає майже те, що й всі інші бійці: виживали, дякуючи підтримці волонтерів, які й одягом допомагали, й продуктами, технікою. Саме останньої дуже не вистачало. Після поранення, коли згорів увесь одяг, не отримав нового. Тож додому їхав у футболці, шортах та зі своїм бронежилетом, який уцілів.

Не задоволені бійці й великою різницею у грошовому забезпеченні атовців. Каже, нацгвардійці, які не стоять на передових позиціях, отримують у кілька разів більшу зарплатню, аніж ті, хто щодня дивиться смерті в обличчя.

Не менше проблем виникає і при оформленні документів про те, що потрапив у аварію. В лікарні видали довідку, що зробили операцію, а ще треба їхати в зону АТО до свого командування, аби там її підписали. Крім того, мають довести, що не самі підбили автомобіль та зробили собі поранення, а сепаратисти. І тут уже треба говорити мовою закону, тому найняли для цього юристів.

Та не дивлячись на всі проблеми, він радий, що вдома, що може тримати на руках донечку Тетянку та бути поряд із дружиною Машею. Адже їхньому сімейному стажу немає ще й року. Побралися молодята вже після мобілізації Євгена, у Черкаському Дніпропетровської області, куди був відправлений після Яворівського полігону. Розписали тамтешні чиновники, каже, за півдня, батько купив пляшку шампанського, розпили її біля річки – і на цьому завершилося їхнє весілля. Тож нині радіють кожній хвилині, дарованій їм бути разом.

vinbazar
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
69 просмотров в декабре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Происшествия
13 декабря около 20.30 на 388 км автодороги «Стрый-Тернополь-Кропивницкий-Знаменка» в направлении ул. Киевской, водитель автомобиля «ВАЗ 2107» не справился с управлением, выехал на встречную полосу движения и столкнулся с полуприцепом «Kogel FX» автомобиля «DAF 95XF».За рулем легковушки находился 30-летний житель Немировского района. В результате дорожно-транспортного происшествия в реанимационное отделение госпитализировали водителя и двух пассажирок 12 и...
Новости компаний
Пластик - наиболее популярное сырье нашего времени, уникальные свойства которого помогают весьма успешно заменять им привычные всем материалы. Например, кубовая емкость из пластика подходит для накопления воды, дизельного топлива и других веществ, пластиковая мебель становится изюминкой самых модных интерьеров вытесняя привычное всем дерево, а пластиковые погреба составляют достойную конкуренцию привычных всем кирпичным или бетонным. Большой выбор изделий...
Новости компаний
В Национальном университете биоресурсов и природопользования Украины 13 декабря были подведены итоги образовательного конкурса «Агро 2019». Интеллектуальное состязание, организованное благотворительным фондом Бориса Колесникова, длилось два месяца и проходило в несколько этапов. В первом туре конкурса 1 700 студентов из 34 учебных заведений страны прошли тестирование по специальным предметам, а во втором – презентовали перед экспертным жюри бизнес-планы, а...
Общество
Сотрудник коммунальной службы оригинально отомстил водителю, который припарковал машину в неположенном месте. Инцидент попал на видео: Пользователи сети оказались восхищены коммунальщиком, и оставили очень много положительных комментариев:  Напомним, Винницкий коммунальщик стал героем сети, проучив "героя парковки" (курьёзное видео)
Общество
Сегодня, 14 декабря, в Виннице начали украшать главную елку. Об этом сообщается на официальной странице Центрального парка в Фейсбук.На днях, праздничное дерево уже "одели" в праздничные иллюминации. Теперь же, рабочие с помощью автокрана украшают елку новогодними игрушками.
Общество
Длинные коридоры, вымощенные старинной кирпичом. Здесь есть даже пивоварня, где монахи 300 лет назад варили пивную похлебку. Уровнем ниже – туннель. Его строили монахи ордена иезуитов в 17 веке. На другом участке древних подземелий – остатки доминиканского монастыря. Здесь на каждом шагу – непризнанная достопримечательность, уверена Анастасия Столбец, которая проводит винницкими подземельями частные экскурсии. Винницкие катакомбы тянутся на несколько десят...
Общество
Перед новогодними праздниками у нас возникает много вопросов по поводу подготовки. Что надеть? Где отпраздновать? Где купить подарки родным? Есть те, кто уже заранее подготовился и купил все что нужно, ну и есть те, кто впопыхах  31 декабря будет бегать по магазинам. Сайт 0432.ua совместно с нашими партнерами подготовил статью, с помощью которой Вы сможете найти ответы на все свои вопросы. И так первый пункт в нашем проводнике к новогодним праздникам это:...
Общество
День памяти святого Наума отмечается ежегодно 14 декабря. О том, каким был человек, ставший покровителем грамоты и науки, какие традиции сложились у наших предков и до сих пор применяются многими христианскими семьями, узнайте в нашем материале. Малый пророк Наум (утешенный), нашими предками,назывался грамотником. Наум (Нахум) - автор книги, вошедшей в Священное Писание, в ней он предрекал грешникам скорейшие божьи кары. Именно за это предсказание, которое...
Происшествия
14 декабря в 1:27 в Службу спасения "101" поступило сообщение о том, что в г. Шаргород горит одно из отделений «Новой почты».Прибыв на вызов, спасатели Государственной пожарно-спасательной части №34 выяснили, что огнем охвачено перекрытия здания.В 1:50 пожар был локализован, а в 1:53 ликвидирован.Огнем повреждена облицовка стен здания и шиферные перекрытия на площади 20 кв.м.Предполагаемая причина пожара - нарушение правил пожарной безопасности при эксплуа...