Янівський ярмарок відновили на Вінниччині

Брендом села Іванів Калинівського району, колись воно називалося Янів, були його знамениті ярмарки. Зараз забуту справу відновили і вже провели перший ярмарок.

Як свідчать архівні матеріали, на торги у Янів з»їжджалися ще у 16-му столітті. А в 1790 році до містечка приїздив польський король Станіслав Август. Йому показували торговельні ряди місцевого ринку. Вони знаходилися неподалік замку Холоневських, в його господаря гостював король. До речі, залізнична станція в селі дотепер називається Холоневська. Граф дозволив будувати залізницю на своїх землях за умови, що станцію назвуть його іменем. У замку була знаменита колекція фарфору і срібла.

26 ярмарків на рік відбувалося у Яневі у першій половині 19-го століття. Приблизно така ж кількість ярмарків відбувалася традиційно і в радянські часи. Купити або продати на Янівський ярмарок з»їжджалися не тільки з нашої, а й з сусідніх областей.

Коли ярмарку в селі не стало, його жителі все одно не покинули цей промисел. Тепер торгують у Вінниці, Одесі, Києві. У Яневі роблять смачну ковбасу. Це основний промисел місцевих жителів. Щоб мати м»ясо для ковбаси, нині тут утримують 1300 голів свиней, 1060 голів худоби.

-Питання про відновлення янівських ярмарків виникло під час обговорення Стратегії розвитку нашої територіальної громади, - каже сільський голова Віктор Онуфрійчук. – Ми зробили його заглавним у цьому документі. Словом, вирішили відродити давню традицію. Вже організували і провели один ярмарок. Але не так просто відновлювати забуту справу. Торги тривали з ночі і до ранку. Чому з ночі? Бо на ранок ті, хто займається торгівлею, подалися, як завжди, на ринки до Вінниці.

У відновленні ярмарку сільраді допомагає голова Вінницької громадської організації «Відкриті серця» Світлана Ходакова. «Ярмарки традиційно були ще й місцем спілкування людей, на них виступали артисти, - каже пані Світлана. – Ми також організували на перших торгах концертну програму. Але головне не в цьому. Найперше, треба допомогти місцевим господарям розвивати їхнє особисте господарство. Щоб одні мали що продавати і в себе, і в інших місцях торгівлі, а інші мали можливість купити. На мою думку, важливим також є впорядкування старовинних будівель села. Вони мали б стати магнітом, який приваблює до себе туристів…»

Така пропозиція знайшла відображення у Стратегії розвитку територіальної громади. Планується, зокрема, відродити ландшафтний парк «Графські спогади», створити картинну галерею. В Іванові мають намір налагодити стосунки з однією з громад Польщі. На фоні такого колориту швидше можна буде відновити ярмаркові традиції. Поки що будуть їх організовувати один раз на місяць. А в перспективі, як колись – по 24-26 на рік.

Перейменували село Іванів у 1946 році. Очевидно, радянські ідеологи у такий спосіб хотіли стерти з пам»яті місцевих жителів згадки про минуле панської Польщі (добре, що панські будівлі не завалили). Зате нині місцеві жителі говорять, що назва Іванів для них чужа. Янів навіть на слух сприймається милозвучніше. Можливо, з часом і стару назву села повернуть так само, як і ярмарки.