Вінницька обласна рада 6-го скликання – «ходячі мерці»

Домогосподарки усього світу уподобали серіал «Ходячі мерці». Подобається він і вінничанкам, які люблять осінніми вечорами полоскотати нерви спогляданням за боротьбою людей із зомбі. І що цікаво, зомбі, або ходячі мерці чи «кусаки» (так їх називають деякі люди) – герої серіалу - перемагають.

Переглянув кілька серій цього витвору Голівуду і я. І він мені нагадав ситуацію у Вінницькій обласній раді. Адже весь, за невеликими виключеннями, склад ради сидів там із осені 2010 року немов зазомбований. Зазомбований своїми переконаннями робити все, щоб тільки шкодити людям.

Спочатку, після обрання складу ради у 2010 році, у лавах так званої вінницької опозиції з’явилися «тушки».  Першою «тушкою» став не хто-небудь, а тодішній очільник вінницької «Батьківщини» Юрій Медведєв, якого зазомбували, напевне, грошима. Бо як інакше пояснити, що «палкі тимошенківці» - частина фракції «Батьківщини» у обласній раді - віддали свої голоси на підтримку обрання головою облради «полум’яного регіонала» Сергія Татусяка. Хоча голосування відбувалося таємно, але його результати (понад 100 бюлетенів на користь Татусяка) свідчать про те, що за нього голосували  й «тимошенківці». А далі пішло-поїхало!

Зазомбованою дурістю, інакше не назвеш, було рішення розпочати на Вінниччині сумнівний експеримент, який був аж ніяк не на користь людям, - медичну реформу. Яка згодом з ініціативи тих же ходячих мерців з Вінницької обласної ради отримала законодавчу підтримку: парламент кнопкодавів проголосував за закон про впровадження пілотного проекту з медичної реформи у Вінницькій та деяких інших областях. І почались у медицині «реформи», які перетворились у банальне перейменування, скорочення кадрів, незрозуміле переформатування медичних спеціальностей… У Вінниці і області люди досі не можуть оговтатися від тих реформ…

Отже, у тій серії зомбі перемогли!

Далі більше! У час другого Майдану, в самий його розпал, але ще до перших смертей, і вже після прийняття «драконівських законів» від 16 січня 2014 року, тодішній голова облради Татусяк виступив на організованому Добкіним «форумі місцевих громад» у Харкові, де заявив про цілковиту підтримку курсу Януковича на інтеграцію з Росією і відхід від ЄС. Але «люди неподільської зовнішності» (за висловом тодішнього голови ОДА Івана Мовчана) після таких заяв були змушені штурмувати облраду та ОДА і змести владу регіоналів і їх поплічників.

У цій серії перемогли люди.

Але зомботворення у Вінницькій облраді не завершилося. Після обрання головою ради Сергія Свитка як представника вінницького Майдану почався черговий сезон телесеріалу. Тут вже дурощі змагалися із здоровим глуздом. Причому нове керівництво ради (Сергій Свитко, його заступниця Наталя Солейко) розпочали з обіцянок. Однією з них була обіцянка зробити діяльність Вінницької облради, її депутатів, публічною. І тут почалося.

Замість того, щоб організувати трансляцію засідань ради в Інтернеті (для цього треба було мінімум: 2-3 вебкамери, комп'ютер, якісний Інтернет-трафік і політична воля), керівництво облради прийняло феєричне рішення – відкрити доступ до пленарних засідань безпосередньо народу. І туди хлинули, як у серіалі на запах свіжої крові, різноманітні зомбаки, які стали маскуватися під «героїв Майдану», «лідерів громадської думки», «громадських активістів», «волонтерів», «учасників АТО». Суспільна вага цих зомбаків у суспільстві, їх вплив на думки і рішення вінничан і мешканців області дорівнював нулю. Але вони галасували на балконі ради, вимагали люстрації всіх і вся під самий корінь. І ось одного разу їх не пустили в обласну раду. І сталися відомі у Вінниці та Україні події 6 грудня 2014 року, зі спробою другого штурму Вінницької обласної ради.

Вже після штурму екс-нардеп «свободівець» Олексій Фурман проголосив себе «народним губернатором», чим спричинив фурор не тільки у вінницьких та національних, а й у світових ЗМІ. Але цього можна було не допустити, просто завівши у You Tubе публічну сторінку з трансляціями (навіть онлайн) сесій, засідань комісій тощо.

Замість цього, Сергій Свитко, проголошуючи відкритість ради, «засекретив» її діяльність. Зайдіть на сайт ради, і ви там не знайдете жодного проекту рішень, жодного матеріалу з доповіддю депутатів на сесії чи на засіданні комісій. І головне – жодного результату голосування за конкретні рішення у пофракційному та особистому розрізі.

Тож у цій серії зомбаки перемогли людей!

Далі ходячі мерці отримували й інші перемоги над здоровим людським глуздом. А як ще можна назвати створення в апараті ради «головного політичного управління», або піар-центру Сергія Свитка. На нього перетворився інформаційно-аналітичний відділ. Чи відомі в Україні звільнення-призначення головних лікарів та інших керівників комунальних закладів. Не буду заперечувати, дехто з них ще ті «управлінці». Але все можна було робити розумно і по закону. Чи не є самозомбуванням боротьба Свитка з вітряками у вигляді заборони на Вінниччині ГМО. Коли у аграрній області майже весь соняшник, кукурудза, соя та багато інших культур, що вирощуються, є генетично-модифікованими. Інших просто немає у світі.

А чого варті нескінченні поїздки Свитка із своєю свитою до сусідніх Молдови і Румунії! І їздили вони туди із вже згадуваним Татусяком, здійснюючи його фейкові проекти. І це все подається як боротьба за інвестиції в економіку Вінниччини! Вінницькі економісти, покажіть хоча б одну молдавську чи румунську лею інвестицій у нашу економіку! Їх просто немає!

Тож і в цих серіях ходячі мерці перемагали…

На старті новий місцевий політичний сезон. І у списках так званих «вінницьких демократичних сил» зомбаків – хоч греблю гати! Що зробити, аби вони більше не керували областю і не перетворювали нас усіх на ходячих мерців? Вчинити по-людськи, розумно. Не голосувати за них.

А голосувати за ЛЮДЕЙ. Вони є в іншій команді – політичній партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Багатьох з них знаю особисто. Це нинішній голова ОДА Валерій Коровій, справжні волонтерки – Юлія Вотчер і Людмила Станіславенко, представник громадянського суспільства Раїса Панасюк. Люди, здатні працювати системно на користь громаді. Як старшого віку – Віктор Вікалюк, так і молодші – Андрій Гижко, Дмитро Чаленко, Микола Філонов, Сергій Ткачук, Роман Ларін та багато інших ЛЮДЕЙ, не зазомбованих на своїх рефлексіях та своїй уяві про свою значимість.

Де їх шукати? Не полінуйтесь. Відкрийте виборчі списки. Бо якщо не зробите цього, то зомбаки нас закусають і перетворять на ходячих мерців…

А цього ой як не хочеться!

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Актуальность
0/12
Изложение
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов