У селі Олексіївка Немирівського району протоієрей Павло (Українська православна церква) із старої панської гуральні перебудовує церкву.
Отець Павло розповідає, що колись на місці сучасної Олексіївки був хутір, який навіть не мав назви. Але з 1904 року на картах з'явилася назва Олексіївка. Припускають, що в честь народження того ж року єдиного сина імператора Миколи ІІ Олексія.
Гуральню в Олексіївці будував ще граф Костянтин Потоцький. Бабусі згадують, що в тому приміщенні були хімсклад, клуб, магазин, комора, стояли корови та коні. В часи перебудови був навіть завод з виготовлення соку. Проте бізнес не йшов і колишню гуральню перепродували декілька разів. Потім люди запропонували приміщення отцю.
‒ Вже чотири з половиною роки ми займаємося нашою церквою. Позбивали бур'яни навколо, перекрили дах, робимо ремонтні роботи. Допомагають місцеві мешканці, з Немирова їдуть хлопці будувати, ‒ розповідає протоієрей Павло.
Попри те, що в Олексіївці живе лише 40 людей, та й ті вже похилого віку, отець Павло не переймається тим, хто буде ходити до храму. В селі лише одна дитина, за якою аж із Сокільця їздить автобус, щоб завезти до школи.
‒ Наша справа працювати і трудитися, ‒ зауважує отець Павло. ‒ А чи будуть люди чи ні ‒ справа другорядна, все вирішує момент. Наприклад, є в нас в районі село Салинці. Декілька років тому там також було мало жителів. Але одного разу туди приїхали туристи з Києва, їм настільки сподобалося, що через рік в Салинці приїхало 22 дорослих з дітьми. Зараз через інтернет працюють без проблем.
Ремонт нової церкви в основному роблять всередині. Кажуть, що у величезній будівлі все настільки блискуче продумано з архітектурної точки зору, що й міняти нічого не потрібно. Двері, які були замуровані раніше для стайні чи складу зараз потрібно розбирати, тобто початковий вигляд гуральні був чудовий.
Ззовні будівля змінюватися не буде, хоча усі стіни приміщення абсолютно різні: з каменю, з цегли, по-старовинному поштукатурені.
Сама церква матиме кілька Храмів. Нині вже є Храм, де правлять в честь святих царств мучеників, там, де робили вино буде Храм на честь ікони Божої Матері «Невипивана чаша», також вже облаштували трапезну.
Отець Павло зізнається, що на ремонти потрібно чимало коштів, тому від допомоги не відмовляються, розповідає, що світ не без добрих людей.
‒ Одного разу приїхала до нас жінка і привезла кошти на будівництво. Звідки вона і як дізналася про храм не знаю, ‒ каже протоієрей Павло.
Жителі Олексіївки запрошують в село та в церкву. Розповідають про море квітів біля храму та дерево Кохання, яке в обхваті становить майже девять метрів.