Нова міліція. Що бійців очолюваного ним спецпідрозділу поважають східняки, говорить Руслан Мороз. А про себе самого він чув від тамтешніх чиновників «комбат дерзкий, но справедливый». Батальйон «Вінниця» п’ятий місяць служить в Попасному Луганської області
Він не терпить, що бійців його батальйону рівняють з міліціонерами патрульно-постової служби. Для чого тоді, каже, назвали їх спецпризначенцями. Руслан Мороз, який прийшов у міліцію із самооборони, не пустив би своїх хлопців під обласну раду, якби 6 грудня був у Вінниці, а не в зоні АТО.Повернувся в рамках ротації комбат з частиною батальйону «Вінниця» минулого тижня. Його підрозділ служить з липня на Луганщині, в місті Попасна. Там зараз його заступник із іншою частиною бійців. Патрулюють місто, ловлять наркоманів, шукають зброю, підсилюють сусідні блокпости і ходять у розвідку на територію ополченців. «Вінниця» працює на першій лінії вогню та оборони і допомагає місцевому населенню після обстрілів. А по Попасній постійно луплять з важкої артилерії.- У місті кожний день були жертви. Люди ховаються в підвалах. Тижнями не виходять, - каже Руслан Мороз. - Мої хлопці знають місця на своїх маршрутах патрулювання, де можна укритися. Після обстрілу вони надають допомогу людям. Якщо влучило в будівлю, повинні оглянути, чи немає поруч нерозірваних мін чи снарядів. Якщо є, огородити територію і викликати саперів. Таке не раз було, що транспортували поранених.Підлеглі комбата Мороза мають значно кращий побут від вояків, які сидять в траншеях. Сам він називає умови служби своїх бійців і армійців різними вимірами.Батальйон «Вінниця» зайняв у Попасній школу музичних мистецтв. Засклив вікна, відремонтував опалення і відновив світло, а в сусідній будівлі – полагодив плити, щоб місцеві кухарі готували для охоронців правопорядку з Вінниччини обіди і вечері з наданих ними продуктів.Зарплату годувальникам вінничан платить тамтешня мерія. Сама зголосилася й гарантувала: люди в камуфляжах і з автоматами, які утримують лад в їхньому райцентрі, щодня матимуть воду і хліб.
Найстрашніша ніч комбата Мороза- Це було ще в першому заїзді. Ми надавали допомогу 19 блокпосту, не знаючи, що він офіційно визнаний першою лінією оборони. Колишні десантники і розвідники виконували окремі задачі з нацгвардійцями - засідки, розвідки. Я тримав біля себе вночі дві радіостанції, нашу і цифрову, й чув, як Нацгвардія між собою спілкується. Командир групи з блокпосту попросив підтримки. Вони потрапили в засідку, почався обстріл з тяжкої зброї. Я почув: „Ми їдемо в БТРі, і батальйон „Вінниця” з нами”... Обстріл тривав більше двох годин. Хлопцям не могли забезпечити відхід. А потім радіозв’язок просто обірвався. Зв’язку не було до ранку. Там було четверо наших хлопців. Слава Богу, на ранок вони з’явилися. Неушкоджені. Але психологічний стрес був, бо вони чули, як попадали гранати по БТРу і поруч вибухало, БТРом хитало не по-дитячому. Вони не вірили, що вціліють.
Серед інших завдань, батальйон “Вінниця” боровся із беззаконням. Командир каже, що в Попасному та сусідніх містечках кожний третій носить у кишенях коноплю й не боїться „спалитися”. Звідки травка? Затримані казали, що з Росії.- З компанії із 14 хлопців, які стояли й курили за 400 метрів від райвідділу, лишень у трьох не було в кишенях трави. Там наркотики дуже поширені. Курять скрізь - на вулиці, в барах. Є ще нам над чим працювати, - говорить командир батальйону „Вінниця”. Чи бачив він „поліцію ЛНР”? Каже, не доводилося. Руслан Мороз категорично таких не визнає і повпливав, щоб з органів звільнили офіцера і старшину з Попасної, які мали необережність при ньому висловити прихильність до ополченців.- Людина, яка присягнула на вірність народу України, носить форму і користується привілеями і пільгами, які б вони не були, в принципі не має права говорити, що голосувала б за ЛНР, - говорить Руслан Мороз. – Вони були звільнені у найкоротші строки.Зараз тренуватися нідеНа питання, чи здатні бійці батальйону „Вінниця” стати новою міліцією, їхній командир відповідає ствердно.– Але деякі керівники намагаються нас зрівняти з основною масою. Зі спецпідрозділу, який прийшов воювати і захищати людей, з нас планово роблять патрульно-постову службу, - говорить командир. - Нам ніде відпрацювати військову тактику. Нам взагалі не дають можливості тренуватися. А місто Попасне - на першій лінії вогню і оборони, і щоб хлопці поверталися звідти неушкодженими, по максимуму виконували завдання, нам потрібні тренування. Ми зараз реально на вулиці.Руслан Мороз розповів, що батальйону виділили напівпідвальне приміщення в райвідділі на Ленінградській, почали там ремонт, але він зупинився – не фінансується. Зараз комбат шукає допомоги в людей бізнесу і волонтерів. Ще каже – його принципову позицію щодо забезпечення бійців не сприймають в обласному управлінні міліції. - Я не відпускаю людей в патруль, якщо вони не забезпечені зимовим одягом. Ви призвали нас, то чому ми маємо самі собі купувати одяг? Що поганого, якщо я турбуюся, щоб хлопцям дали те, що повинні? Не всі згодні з моїм підходом до роботи, але я буду дотримуватися свого бачення.