Днями жмеринчанин Олександр Кравчук забрав сина з вінницької психоневрологічної лікарні імені Ющенка, де хлопчика вдруге лікували після травми в школі. Документи з лікарні батько має пред’явити суду, щоб довести – наслідки сутички його дитини з однокласниками не просто „легкі тілесні ушкодження”, а значно серйозніші.
В жмеринському суді іде судовий розгляд кримінального провадження, в якому семикласник Костя – потерпілий, а його колишній однокласник – звинувачений в побитті. Експерти назвали травми Костянтина Кравчука легкими. Але батько говорить, що досі лікує сина після ляпасу однолітка і двічі клав його у вінницьку психлікарню.
Про конфлікт між учнями в жмеринській школі, де один хлопчик в класі ударив іншого за випадково кинутий на землю планшет, RIA розповідала в статті „Після ляпаса в школі поклав сина в психлікарню”. Інцидент був в кінці минулого навчального року, і, як сказали в школі, він вже вичерпався. Хлопчика, що не вжився в колектив, перевели в інший навчальний заклад. Директора школи, де діти побилися під час уроку, звільнили з посади за неналежну організацію навчального процесу. Класний керівник коментувала інцидент приблизно так: не варто роздувати буденну для хлопчаків ситуацію, бо вони то б’ються, то миряться.
Нагадємо, що батьки учня, який ударив однокласника, отримали штраф за неналежне виховання дитини і теж кажуть, що більше тут немає про що говорити. Але Олександр Кравчук вважає, що причини для розголосу є. Поки тривала експертиза для суду, де вивчають, чи варто притягувати кривдника Кості до кримінальної відповідальності, хлопчик не переставав жалітися на головний біль, запаморочення в голові і двоїння в очах. В березні семикласника вдруге поклали у вінницьку психоневрологічну лікарню імені Ющенка.
В документах, які батько Кості привіз в редакцію, написано, що у сина виявили кісту біля ока, де був синець від ляпасу.
- В моєї дитини були сильні головні болі. Він по три дні в школу не ходив. Двоїння було в очах. Запаморочення. І ми пішли до дитячого невролога в Жмеринці, - розказує Олександр Кравчук. – Нас направили в дитячу обласну лікарню. З 5 по 11 березня нас оглянули три дитячих спеціалісти. Окуліст, психіатр, психолог. І невролог двічі оглядав. Нам призначили МРТ голови. Зараз в нього там якась є кіста і пішло порушення очного нерва, як наслідок закритої черепно-мозкової травми.
Для лікування і уточнення діагнозу семикласника поклали в психоневрологічну лікарню. Там він пробув з 16 березня до 1 квітня. Пройшов курс лікування. Зараз, каже, йому полегшало. У виписці, де вказані результати обстежень, фраза „кіста лівої гайморової пазухи” закінчується знаком питання.
Крім свіжих лікарських документів, батько привіз в редакцію висновок експертів, якого з минулого року чекав суд. Він сподівався, що комплексна експертиза врахує всі документи, які він збирав, лікуючи сина. Але висновок такий: синці – це легкі тілесні ушкодження, а тривале лікування хлопчика – не пов’язане із завданою йому однолітком травмою.
Батько назвав експертизу, яка не знайшла зв’язку між ляпасом і поганим самопочуттям Кості, сумнівною. Він не розуміє, чому в лікарській комісії не було жодного дитячого спеціаліста. Вважає це порушенням і приводом для оскарження.
- Я цієї експертизи чекав два з половиною місяці. А її бездушні чиновники писали, які в грудях не мають ні душі, ні серця, - говорить Олександр Кравчук. - Наш діагноз „закрита черепно-мозкова травма, пост травматичний синдром” не взяли до уваги. Написали, що ми лікували кардіопатію і судинну дистонію. Немає в нас такого діагнозу! Син на серце не жалівся і жодного кардіологічного медпрепарату нам не призначали. Я буду просити, щоб суд цю експертизу не бав до уваги, тому що в психлікарні серце не лікують.
Нагадаємо, що Костя в лікарні імені Ющенка пролежав місяць влітку, невдовзі після шкільної бійки. Але усі виписки та довідки про лікування наслідків черепно-мозкової травми інша сторона судового процесу не визнає.
- Жмеринський експерт сказав на суді, що нам виставили діагнози для підстраховки. Я дзвонив сюди до нейрохірургів і вони в один голос кажуть: „ми діагнози виносимо не для підстраховки, а для лікування”. Тобто все, що говорять на судах – це блеф, - говорить Олександр Кравчук. - З ким я не консультувався, всі натякають на те, що в Жмеринці подіяли гроші. Там є інтерес. Інакше чому всі проти мене? Міліція з прокуратурою відповідають на мої скарги, що порушень не виявлено. Моєму сину погрожують по телефону, а ніхто нічого не робить. На мене в Жмеринці тиснуть, насміхаються, що я вже до всієї преси України звернувся. Так, звернувся, бо жінка плаче, дитина постійно в лікарні, а я один борюся. Ні разу не чув від другої сторони „давайте, можливо, ми вам дитину допоможемо лікувати”. Немає такого. Одні насмішки. Мені, як батьку, все це дуже боляче переживати.