Вже більш ніж десять років вінничанка Наталія Чорна тримає елітні породи коней, поні, мавпу, альпаку, карликових кіз, курей, овечок, єнота, голубів та фазанів. І все це майже у самісінькому центрі міста. Господарка переконана, що тварини не лише домашні улюбленці, а й чудові лікарі.
– Сам Бог велів, щоб у мене жило стільки тварин, – каже Наталія. — Почалось все із одного коня для себе. А тоді до нас почали звертатись люди із проханням допомогти у лікуванні хворих дітей. Тому й стали купувати нових коней та поні, які допомагають тим, хто страждає аутизмом. Тепер у нас свій міні-зоопарк.
Тримаємо більш ніж десяток коней, серед яких гуцульська, ліпіціанська породи. Для останніх потрібен досвідчений вершник. Їх в Угорщині розводять для верхової їзди, виїздки та легкої упряжки.
В Україні таких коней одиниці, а в Англії вони супроводжують кортеж королеви, адже темпераментні, гарні й врівноважені. Коштує такий від 10 тисяч євро. Що стосується гуцульської породи, то її можна вважати «українським арабом». Вони витривалі, невибагливі й невеликі. Сильні, бо можуть робити будь-яку роботу, до їжі невибагливі.
Наші коні беруть участь у любительських змаганнях й посідають призові місця. Поні – уельської та шотландської порід. Остання вважається однією із старовинних порід в Англії, яка отримала назву від імені островів, звідки родом. Взимку у поні виростає густа шерсть, йому не страшна морозна погода. Довгі хвіст і чубчик також захищають від негоди — поки поні жили на відкритому повітрі, крім чубчика і хвоста, йому більше нічим було сховатися від негоди. Незважаючи на мізерні розміри, поні є найсильнішою породою коней. Саме тому люди використовували їх для того, щоб возити торф, орати землю, а також для роботи в шахтах, оскільки такими маленькими тунелями могли пройти тільки поні.
Одним із улюбленців Наталії є мавпа Джонік. Він залюбки грається з дітьми й обожнює фрукти та йогурт.
– А ще товаришує з собаками, – сміється жінка. – Альпаку Степана ми купили на Львівщині, хоча родом ці тварини з Америки. Він починає плюватись, коли його чіпають. А так – добра тварина й любить їсти печиво. Стрижемо його машинкою для овець. За кілограм його шерсті дають понад 2500 гривень. Американці називають шерсть альпаки «божественне волокно» за м'якість і блиск.