За розвитком цієї історії, затамувавши подих, спостерігає увесь Шаргород. Запекла боротьба розпалилася за 38 квадратних метрів житлової площі в охайному будиночку, котрий звели у центрі Шаргорода.
Юристи вбачають у цьому розкрадання бюджетних коштів і використання їх не за призначенням.
У 2009 році в області стартувала програма забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених в запас, за станом здоров'я, за вислугою років і воїнам-«афганцям». У Шаргороді таких — шестеро. Гроші з бюджету виділили на 4 квартири у будинку № 217-а по вулиці Героїв Майдану, котрий вже встиг стати місцевим довгобудом. Він зводився на умовах пайової участі: люди платили гроші і отримували житло. За військовослужбовців гроші платив бюджет. У вересні минулого року почали ділити.
Також читайте: ВІННИЦЬКИЙ «АВТОМАЙДАН» НІЯК НЕ ВИРІШИТЬ «КВАРТИРНЕ ПИТАННЯ»
– Нас зібрав військовий комісар і голова спілки воїнів-«афганців». Ми вирішили: дві двокімнатні квартири дістаються «афганцям» з дітьми, а дві квартири — військовим запасу, — розповідає Віталій Фаландиш, військовослужбовець, звільнений в запас за вислугою років. — Рішенням виконкому мені виділили квартиру №14 у цьому будинку. Я бачив те рішення на власні очі. Причому половина депутатів його бачила. Але за ніч до сесії рішення раптом змінюється, і квартиру надають... Миколі Малішевському, колишньому міліціонеру. Він під цю програму не підпадає, бо є пенсіонером МВС. Втім, міський голова пояснив це тим, що вночі його юрист переглянув квартирні справи і помітив, що на цю квартиру більше «підходить» Малішевський. Але, на мою думку, це тому, що з мене відверто вимагали хабар! Платити гроші я відмовився, бо маю цілком законні підстави отримати цю квартиру. Тому звернувся спочатку до прокуратури, а потім до суду. А там дії міської ради визнали протиправними і скасували рішення виконкому про виділення квартири Малішевському. На ці квартири претендували ті, хто стояв на черзі до 2008 року. Малішевський став на чергу у 2012 році. У нього сім'я з п'яти чоловік. Його поставили на чергу як правоохоронця-пенсіонера, інваліда тільки після того, як йому віддали цю квартиру,
Всі інстанції, котрим суд надіслав запити, були одностайними: квартири мають видаватися військовослужбовцям. 21 квітня міська рада подала на апеляцію, але й там рішення першої інстанції залишили в силі. Після того я тричі звертався з заявами про розгляд мого питання на сесії, але отримував відписки, заяви ігноруються. Міська рада не виконує рішення суду. Я ще й досі прописаний у сестри, живу у квартирі племінника. Але він одружується, молодятам потрібне житло, а мені подітися нікуди.
Того дня у міській раді на виконкомі саме розглядали чергову скаргу Віталія Фаландиша. Але чомусь з самого початку, ще не заслухавши змісту самої скарги, зачитали рішення: «заяву взяти до відома і в наданні квартири відмовити через відсутність у власності територіальної громади вільного житла».
– Віталій Фаландиш був записаний на квартирний облік у виконкомі міської ради у пільгову першочергову чергу як звільнений в запас офіцер Збройних сил України. З того часу змін до цього рішення не вносилося. Він і далі на квартирній черзі третій у списку. Згідно з чинним законодавством, житло надається міською радою в порядку черговості. А вільного житлового фонду у Шаргороді зараз немає, — пояснює міський голова Ігор Винокур. — Малішевський стояв на квартирному обліку у позачерговій черзі у зв'язку зі своєю інвалідністю. Його прирівнюють за посвідченням до інвалідів війни. У нас є заява від судді – учасника бойових дій, котрий хоче отримати в цьому будинку дві двокімнатні квартири. Але — що робити, якщо житла на всіх не вистачає? Ми зачитували рішення суду, але там немає такого, щоб забрати квартиру у Малішевського і віддати її Фаландишу. Якщо не влаштовує рішення виконкому, Фаландиш може знову оскаржити його в суді. Рішення, вказані у вироку суду, ми скасували.
Микола Малішевський пояснив свою позицію:
– Вважаю, що рішення міської ради було законним. Тим більше, що я був у позачерговій черзі, а Фаландиш у першочерговій. У цьому випадку виконком керувався Житловим кодексом, за яким житло надається в порядку черговості. Я тепер живу в цій квартирі сам. Я не маю грошей, щоб комусь платити за те, що мені належить. Так, я став на чергу у 2012 році. В законі сказано, що якщо особа, котра стоїть у позачерговій черзі, не має житла, то їй воно надається навіть без постановки на чергу, якщо в резерві є вільне житло. На момент здачі будинку в експлуатацію я вже стояв на черзі.
Схоже, судові баталії ще не завершилися. Адвокат Віталія Фаландиша Андрій Філатов переконаний:
– Мова йде про бюджетні гроші, і відповідати за їх витрачання має місцева влада. Причому, вже за кримінальною статтею. Суд відіслав запити і прослідкував, кому і як виділялися гроші з бюджету і скільки їх дійшло до Шаргорода для виконання цієї програми. До слова, нічого про осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України там не було. Програм було чимало, але саме до цієї жодних змін не вносилося. І суть програми не тільки виділити гроші для певної категорії осіб, а головна умова — для тих, хто на цей момент вже перебував на квартирній черзі. Малішевський тоді на обліку не перебував, і тому це можна вважати порушенням бюджетного законодавства. І ще таке: кожна людина має право звертатися до суду. Але мені можуть відмовити у позові, якщо мої права не порушені. Фаландиша визнали таким, чиї права порушені. Зрештою, суд не роздає квартири і не наказує забрати в когось квартиру і віддати іншому. Він вказує правові підстави. Якщо рішення скасовані, то Малішевський автоматично втрачає права на квартиру.
Хочу запевнити, що буду добиватися законного вирішення цієї проблеми.
Тетяна КОНДРАТЬЄВА