Перший навчальний рік іноді буває напруженим, але часто також екстремальним для обох сторін. Першокласники сповнені ентузіазму, але й страху. Адже відчувають, що за мить у них будуть реальні, конкретні зобов’язання виконувати завдання. Їхні батьки, навпаки, стурбовані здатністю дитини впоратися. За цими страхами часто ховається власний шкільний досвід дорослих – не завжди позитивний. І тому вони хотіли б позбавити своїх дітей подібних переживань.

Батьки першокласників задають собі такі питання:

• Чи знайде моя дитина нових друзів?

• Яким буде новий учитель?

• Чи буде дитині в школі безпечно?

• Чи відповідатиме дитина шкільним вимогам?

Освітнє право та початкова шкільна освіта

Відповідно до чинного законодавства про освіту діти шестирічного віку зобов’язані проходити однорічну дошкільну підготовку в дитячому садку, відділенні дитячого садка, організованому в початковій школі, або іншій формі дошкільної освіти, що пропонує дошкільна підготовка у Львові. Цей обов’язок починається з початком навчального року в календарному році, в якому дитина досягає 6 років. Діти, які за бажанням батьків пішли до школи з 6 років, не звільняються від підготовки. Умовою для початку навчання 6-річної дитини в школі є те, щоб вона користувалася дошкільною освітою в рік, що передує навчальному році, в якому вона починає навчання в початковій школі.

Чому так важлива дошкільна освіта?

• Розширює освітнє середовище. На цьому етапі дитина знайомиться з новими друзями, дізнається, що не завжди правила його будинку діють деінде (наприклад, вдома прибирають іграшки перед сном, в дитячому садку – коли веселощі закінчуються). Перебувати серед інших дітей – це можливість набути базових соціальних навичок: веселитися разом, долати конкуренцію, невдачі, власні та чужі емоції. Організація дошкільної освіти також створює ідеальні умови для навчання дитини самостійності у сфері самообслуговування (звички, пов’язані з гігієною, прийомом їжі).

• Вихователі дитячого садка – це перші педагогічні працівники, з якими стикається дитина. Саме їхні знання та досвід дозволяють грамотно оцінити, чи потребує дитина підтримки та в якій сфері. Батьки, навіть якщо вони самі психологи чи педагоги, не в змозі зробити це через «упереджені» емоційні стосунки з дитиною. Тому варто уважно прислухатися до думки вихователя, а також ділитися з ним сумнівами, тривогами та спостереженнями щодо малюка.