«Батьківщина» почала боротьбу… сама із собою

Кандидати від «Батьківщини» вступають у бій за місце в обласній раді з... кандидатами від «Батьківщини». Ображена на однопартійців Ганна Давиденко, яка посіла 19 місце у загальному рейтингу «Батьківщини» до Вінницької обласної ради, подає до суду на Вінницьку районну виборчу комісію з вимогою визнати недійсним протокол дільничної комісії у с. Агрономічному. Протокол, на її думку, переписали на користь голови бюджетної комісії обласної ради, члена «Батьківщини» Ігоря Вернигора.

За результатами волевиявлення вінничан, політична сила Юлії Тимошенко отримала на місцевих виборах квоту до обласної ради у кількості 17 мандатів. Ігор Вернигор, внаслідок дуже вдалого результату саме в Агрономічному, до цієї когорти «щасливчиків» потрапив, а ось Давиденко – вилетіла.

Система «відкритих списків», як відомо, передбачає отримання депутатських мандатів тими кандидатами, у яких кращий внутріпартійний рейтинг.

І почалося… Давиденко виклала у соціальні мережі. І запевняє, що підписи підроблені, а сама вона буде подавати до суду.

Замовник "підробки" для самої Давиденко відомий – «хтось із наших». І з цими «своїми» вона має намір вести боротьбу за мандат у суді.

Цікаво звернути увагу на інші речі.

Перше. Система «відкритих списків» із самого початку передбачала, що внутріпартійна конкуренція буде не менш запеклою, ніж змагання з опонентами з інших партій у виборчих округах. Саме тому, усі експерти постійно наголошували на необхідності дотримування командного принципу під час виборчої кампанії. На результат працюють усі. І звинувачувати якогось кандидата, що той набрав більший відсоток, ніж планувалася, не прийшло нікому у голову. Ті ж з претендентів, хто з різних причин не отримав депутатський мандат, все одно залишаються у команді і можуть претендувати як на місця у виконавчій владі, так і на підтримку всієї команди на наступних виборах.

«Сміття з хати» не виносила жодна політична сили на Вінниччині, адже усі кандидати чітко усвідомили цей принцип командної гри.

Окрім «Батьківщини».

Цікаво, у який спосіб здійснювався відбір кандидатів, якщо, не очікуючи на оголошення прізвищ депутатів облради, між ними уже почалася запекла боротьбі за «місце під сонцем»? І чи не дасть рецидивів споконвічна хвороба «Батьківщини» під назвою «тушки»? Судячи з цього – дасть, «ображені» і незадоволені діями партійного керівництва уже у наявності.

Друге. Яким чином буде співпрацювати у фракції «Батьківщини» у Вінницькій обласній раді Давиденко з Людмилою Щербаківською, яка не могла не знати про витівки своїх же кандидатів в округах? Чи навпаки – як ставитимуться депутати з різних фракції до Вернигора, якщо йому вдасться виграти суд і пройти до обласної ради? Чи не буде нових судів між іншими членами «Батьківщини», які теж забажають переглянути результати на деяких дільницях?

Відповідей на ці запитання наразі немає.

Схоже, що перші скандали в обласній раді, як і у 2006, і 2010 роках, коли побігли перші «тушки», знову починаються з «Батьківщини».