Вінничани висловились, де стояти монументу Шевченкові

У 2014 році святкуватимемо 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. До цієї дати вінницька влада хоче встановити пам'ятника Кобзареві.

Яким має бути монумент і де його встановити,  у Вінниці ламають списи вже майже 21 рік. Наразі справа зсунулась з мертвої точки. Мерія провела опитування громадської думки вінничан з приводу ймовірного розташування меморіалу. Нагадаємо, пропонувалося для обговорення 5 місць, - пл. Театральна,  у парку біля “Райдуги”, на перехресті пр. Космонавтів та в. Келецької і навпроти адмінбудівлі по вул. Островського та Музейна площа.

Інформаційно-аналітичний відділ повів анкетування 1000 городян, кілька веб-ресурсів та соцмережі також провели опитування. Думкою городян цікавилися міські телекомпанії та газети.

Загалом переважна більшість вінничан висловилась за спорудження пам’ятника у Вінниці. Що ж до того, де його треба встановити, думки розійшлися.

Як і раніше, головним каменем спотикання залишається пл. Театральна.  Серед аргументів “за” - центр міста, добре проглядається з вулиць Соборна та Театральна, місце зосередження культурного та громадського життя. “Проти” виступають через камерність площі, її іміджу як місця неформальної молодіжної тусовки тощо. Загалом, якщо вірити результатам опитування, супротивників у пл. Театральної як майбутнього місця розташування пам’ятника Шевченку все-таки більше, ніж прихильників.

Найбільше ж прихильників  спорудження пам’ятника, згідно з результатами опитувань  міської влади, - у площі біля “Райдуги” та пл. Стуса (біля “Книжки”). “Райдуга”, мовляв, вже давно стала місцем проведення етнокультурних заходів, та й алея письменників там поряд.

На думкуміського голови Володимира Гройсмана, в будь-якому випадку пам’ятник має постати у центральній частині міста, у місці, гідному Кобзаря. Пам’ятник повинен вписатися у довколишню забудову, а навколо нього має бути створений не тільки належний антураж та благоустрій, а й культурно-мистецький простір. Словом, треба створити місце активного суспільного та громадського життя.

Де б не вирішили встановлювати пам’ятник, а від місця мають відштовхуватись скульптори, які пропонуватимуть власне бачення монументу, часу на прийняття рішень у міста залишилося обмаль.

Річ у тім, що відповідно до постанови КМ “Про деякі питання спорудження пам'ятників і монументів”, пам’ятники і монументи, присвячені увіковіченню пам'яті видатних громадських та державних діячів національної науки, культури, мистецтва  і праці, до яких, без сумніву, належить Тарас Шевченко,  мають державне значення.  Відтак, рішення про спорудження монументів і пам'ятників державного значення теж приймаються Кабінетом міністрів України. Причому пропозиції щодо спорудження пам'ятників державного значення подаються Кабміну обласними держадміністраціями не пізніше, аніж за півтора року до запланованої дати їх встановлення. У нашому випадку — до 9 червня 2012 року.

До відповідних клопотань ОДА крім інших документів додається погодження з органом місцевого самоврядування (міськрадою) питання спорудження пам'ятника, місце його встановлення з врахування Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, планування та забудови, що історично склалися. Тобто, процедура надзвичайно складана і тривала.

Отож, з місцем встановлення пам'ятника Вінниці треба визначатися терміново.