Наш зоопарк: кому там добре, а кому ні

Деякі вінничани кажуть, що хижакам у вольєрах «Подільського зоопарку» замало місця. Журналісти RIA разом з зооактивістом Людмилою Сидорук 11 березня прийшли подивитися, чи дійсно це так, та в яких умовах утримуються тварини загалом

Вінницькому зоопарку 10 років. Він один з наймолодших в Україні. На 13-ти гектарах  живе 132 тварини. Коли ми туди прийшли з головою ГО “Вінницьке обласне Товариство захисту тварин” Людмилою Сидорук, на вулиці було вогко і холодно - днями пройшов дощ. Але тварини не ховалися та легко йшли на контакт, особливо верблюд Зевс. Може, це він накликав непогоду?

Верблюд, якого кличуть Зевсом, завезений з Асканії-Нової. Йому три з половиною роки.  Поряд з ним подружка - харків'янка Аска.

Одразу на парадному вході нас зустрічає дерев’яна мавпа з боксом у руках для пожертв.

У зоопарку поволі позбуваються старих дерев’яних огорож. Замість них встановлені зварені залізні паркани. Але не скрізь. У віслюка, наприклад, дерев’яна огорожа з одного боку трохи скосилася  убік.

- Велика тварина може такий мур і розвалити, - каже Людмила Сидорук. -  Це ж дерево - прогнило і впало. Ці вольєри тимчасові. Загін із залізних труб виглядає краще, цивілізованіше. Надалі ті дерев’яні штахети, що залишилися, планують повністю замінити новими, такими як в угорських сірих буйволів, зубрів, бізонів - з оцинкованого металу.

До речі, буйволи в хліві молоді. Коли виростуть, роги будуть більше метра. А от бізони завезені з Америки, теж здоровенні.  Тільки голова важить близько 200 кілограмів. Годують їх комбікормом та сіном.

Для гривистих баранів готується загін із декоративними та ігровими елементами.  Це така бетонна труба, на яку можна залазити.

Тому поки що вони в іншому місці, де теж непогано. За словами Людмили, барани виглядають добре та доглянуто.

А от туркменський кулан трохи занепокоїв, видає скуйовджене хутро. Людмила каже, що здорову тварину одразу видно по гладкій блискучій шерсті у ссавців. Виявляється, він нещодавно хворів, його лікували від паразитів.