• Головна
  • Роздержавлення друкованих ЗМІ на Вінниччині: чого очікують і що може статися
15:25, 25 березня 2016 р.

Роздержавлення друкованих ЗМІ на Вінниччині: чого очікують і що може статися

Із 1 січня набрав чинності Закон 917-VIII «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Обласним газетам та «районкам» пропонується «роздержавитися» у два етапи: перший - впродовж одного року з дня набрання чинності цим законом, а другий - протягом наступних двох років.

У першому випадку – добровільно, у другому – примусово.

Сутність роздержавлення у тому, що зі складу засновників мають бути виведені органи влади та місцевого самоврядування, а трудовий колектив стати суб’єктом господарювання. Це – одна з вимог подальшої євроінтеграції України та, очевидно, уже й просто нагальна необхідність. Адже ніде у світі немає такої кількості газет, які фінансуються з місцевих бюджетів.

За даними Держкомтелерадіо, під реформування підпадають 518 регіональних і місцевих газет комунальної форми власності із загальним разовим накладом 2 млн 349 тис. примірників і загальним річним доходом 286,7 млн грн. При цьому 33,9 % видань працюють із прибутком, 21 % — без жодних дотацій із місцевих бюджетів.

За логікою ініціаторів реформи, вихід органів державної влади та місцевого самоврядування з числа засновників, дасть можливість мінімізувати вплив влади та окремих посадовців на редакційну політику і сприятиме перетворити обласні та районні газети з «офіціозу» на рупор громадянського суспільства.

У перспективі це вірно. Але є низка «підводних каменів», які ідею реформування комунальних ЗМІ у контексті підвищення їхньої об’єктивності та зменшення залежності від влади можуть повністю нівелювати.

Повернемося до наведених цифр. Майже 55%, як уже зазначалося, працюють без додаткових дотацій з бюджетів, тобто вихід органів влади із засновників, а, відповідно, – припинення фінансування може відбутися безболісно. Але подивимося на іншу цифру – на комунальні ЗМІ припадає майже дві третини ринку передплати. А це можливо забезпечити виключно в умовах «примусово-добровільної» передплати співробітниками державних та комунальних установ, яким «зверху» спускають «рознарядку» на кількість передплачених примірників. Інакше – вся схема передплати просто обвалиться. І про жодну «прибутковість» 55% мова уже вестися не буде.

Залишиться цей важіль у руках влади? Залишиться.

Проте більш дієвим буде механізм впливу на редакцію із використанням дотацій окремим виданням за рішенням місцевих рад. Подібна практика фінансової підтримки навіть комерційних ЗМІ носить назву: «на висвітлення діяльності».

Різниця буде у тому, що місцева рада може виділити дотації, а може й відмовити у них. Тобто, від практики обов’язкового фінансування редакцій з бюджету відбудеться перехід до того, що депутати будуть це робити, виходячи з політичних інтересів. І працювати обласна чи районна газета буде у відповідності до того, які вказівки будуть давати їй координатори депутатської більшості.

Однак і цей варіант є не найгіршим. У тому чи іншому районі з великою долею ймовірності обов’язково знайдеться політик, який має бажання перетворити колишню комунальну газету у власну приватну. І моделюватиме інформаційне поле у цьому районі. Причому гарантій того, що  цей політик не спрямує політику обласної чи районної газети у бік, скажімо так, сумнівний – жодної. Особливо, якщо цей політик належить до старої «регіональної» команди і мріє повернути собі вплив на теренах того чи іншого виборчого округу. Обласна чи районна газета тривалий час все одно буде асоціюватися Це і буде називатися «реванш». На сьогодні вже відомі спроби окремих політиків взяти під контроль низку районних газет та початок входження в структуру обласної газети «Вінниччина». В конкретних випадках фігурують потенційні кандидати до Верховної Ради, які таким чином хочуть взяти під повний контроль інформаційний простір окремих районів задля недопущення будь-якої об’єктивної критики на свою адресу та власного піару. Зараз такі спроби роблять екс-представники партії регіонів та «Батьківщини.

Закон протидію подібним «схемам» не конкретизує. Немає її і у «дорожніх картках», які органи влади та різноманітні громадські структури щиро роздавали для виконання комунальним ЗМІ. А тому наведений вище сценарій реваншу абсолютно не виключений.

Але… Судячи з усього, процес буде розвиватися навпомацки. Звідти – спробуємо зробити невтішний прогноз – близько 50% комунальних газет просто закриють, а інші перейдуть під контроль певних політичних структур.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...