Всі на вибори? Кому це потрібно

Заклики до перевиборів все частіше лунають від представників окремих партій. Вони мотивують необхідність перевиборів до Верховної Ради «якісним оновленням» складу Парламенту. Натомість, інші партії кажуть про «розхитування човна» і недопустимість нових виборів.

Більше того, наприклад, на Вінниччині деякі політичні сили вже почали формувати список кандидатів у нардепи. Поки що - за старою системою, орієнтуючись на «мажоритарку».

Орієнтовний список «друзів» та «ворогів» перевиборів виглядає так:

Із «Самопоміччю» не все зрозуміло - їхня позиція досить «пластилінова», що не дозволяє чітко визначити вектор партії. Воно і не дивно: окрім заяв у стилі «всі корупціонери, а ми - мушкетери» від «самопомічників» не лунає майже нічого. Взяти будь-яку відповідальність на себе представники цієї політичної партії не хочуть.

У список навмисно не вносилися партії на кшталт «Громадянської позиції», які діють так само, як і «Самопоміч», при цьому не маючи представників в Уряді чи Парламенті.

Також відсутня у списку і майбутня партія Михеїла Саакашвілі. Прихильники грузинських реформаторів, звичайно, «за» дострокові вибори, але не мають поки що самої партії та не визначилися із представниками у регіонах.
Решту політпартій варто враховувати лише як статистичну похибку.

Загрози і перестороги

Для якісних перевиборів потрібні кілька складових. І про них «забувають» казати ті, хто так бажає потрапити чи збільшити чисельність у Верховній Раді.

Отже, потрібно змінити чи взагалі прибрати мажоритарну систему. Оскільки ця система попри всі її позитиви, є наразі результатом феодального устрою - коли «холопи» обирають «пана».

По-друге, варто нарешті змінити склад ЦВК, оскільки досі виборчкомом керують «старі» кадри, які дісталися у спадок ще з часів Януковича.

Звичайно, відкритим залишається і питання про «якість» нових депутатів. Активісти та комбати вже показали свою майже повну недолугість у законотворстві. Нових героїв Україна ще, схоже, так і не народила.

Хто рветься у бій

Перш за все, «Батьківщина». Юлія Тимошенко намагається бодай востаннє ухопити Бога за бороду і міцно тримаючись за сиві волосини протягнути якомога більше своїх адептів до Парламенту. Хоча, нових облич і кардинально нових рішень, реформ та законів від цієї партії марно чекати. По-перше, Юлія Тимошенко вже була Прем’єр-Міністром. З тої пори ані обіцянки, ані гасла не змінились. По-друге, попри розгублену після Майдану команду, кістяк «Батьківщини» залишається тим самим, що і був за часів Януковича. Навряд чи варто чекати на нові трюки від старих клоунів.

Намагається крізь всі шпаринки пролізти у Верховну Раду і «Свобода». Націоналісти, звичайно, не проведуть до Парламенту більшість, навіть, якусь бодай критичну масу для реального впливу на державну політику. Тож, на правду, основною метою «свободівців» є виключно потрапляння у Парламент заради того, щоб посадити потрібних людей на потрібні посади. У цій ситуації шкода рядових членів партії, які за лозунгами вождів і їхніми  зойками про зраду, не бачать звичайного бажання взяти участь у дерибані.

«Радикали», які вже розгубили електорат, але вправно зорієнтувались та акцентували популістичні гасла на сільську аудиторію, теж мають змогу якщо не втратити, то збільшити кількість депутатомісць. Враховуючи всеїдність та любов до грошей лідера партії, цілком можливо, що мандати отримають представники феодальних еліт, а зовсім не реформатори.

Лякливим поступом має нагоду потрапити до Верховної Ради із збільшенням кількості мандатів і «Самопоміч». Безхребетна поведінка при правильній подачі може виглядати як ознака розуму і поміркованості.

Може «вистрілити» і «Укроп». Але до моменту вирішення «питання Корбана», про це говорити зарано.

Найбільше поповнення мандатів чекає на «Опозиційний блок». У випадку перевиборів, колишні регіонали отримають подвійне, чи навіть потрійне збільшення кількості депутатів. Така ситуація вже була після Помаранчевої Революції. Саме чвари між колишніми революціонерами дозволили тоді вже майже забутому Віктору Януковичу із тріумфом повернутися на політичну сцену, а в результаті стати Президентом. Як останній тривожний дзвінок пролунали вибори міського голови Кривого Рогу. Втомлений від інфляції та війни український народ вже сьогодні говорить про те, що «при Янику було краще»...

Хто проти

Розгублять депутатські багнети представники БПП та особливо «Народного фронту». «Сильна команда» Яценюка вже зараз знаходиться не те, що на межі статистичної похибки, а ледь балансує між 0 та -1.

Пропрезидентський блок також розгубив підтримку населення. Від виборів до виборів (президентські-парламентські-місцеві) рейтинг партії стрімко падає.

У цій ситуації, зрозуміло, представники цих політичних сил всіма силами будуть проти дострокових виборів і намагатимуться зробити все, аби «досидіти» свою каденцію до кінця.

Що буде

Найочевиднішіим результатом перевиборів стане зміна виконавчої гілки влади. Ймовірно, посаду голови Уряду бажатиме Юлія Тимошенко. Задля отримання кількості голосів, їй потрібно буде домовлятися із «Опозиційним блоком», який не виключено, що бажатиме отримати міністерські портфелі. Свою частку, зрозуміло, бажатимуть отримати і ляшківці (як варіант, Олег Ляшко - спікер Парламенту) та «Свобода».

Чи буде новий склад Парламенту та Кабміну у разі перевиборів якісніший за нинішній? Схоже, що ні. Що робити українцям? Очевидно, дорослішати і вчитися вирішувати проблеми самим, аби знати що конкретно і як вимагати у чиновників.