Вінницького студента на червоному “Опелі” шукала вся мережа Вконтакті

Чотири доби розшукували 20-річного студента політеху, який на своїй машині зник 13 червня. Мати каже, що не піднімала б на ноги усіх, якби знала, що син просто втік. Від проблем.  

- Бачив на виїзді з Вінниці, точний час 20.15. Направлявся в сторону Хмельницького. В автомобілі їхав сам, - такі писали коментарі.  

- Ми й не думали, що буде такий резонанс, - говорить сестра. - Люди постійно підключалися до групи, ідеї подавали, коли ми були в шоковому стані і просто не знали, куди бігти і що робити.

Інтернет-пошук йшов паралельно з роботою міліції. Мати подзвонила на „102” і приїхала опергрупа. Слідчі з експертами розпитували, знімали відбитки, передивлялися речі сина.

- Раніше думала, що заявляти про зникнення можна лише через три доби, але це не так, - каже жінка. - І досі була іншої думки про міліцію, бо наслухалася розповідей. Зараз знаю - хлопці молодці. Може б, я до них і не зверталася, якби знала, що втік. Думала, на машині міг за гроші когось кудись повезти, а там тріснули по голові і кинули в кювет. Мені дзвонили з Хмельницького, щойно там хлопчину в лікарню привезли побитого до безтями. Їхати вже збиралася, але знайшли документ і взнали, що інший. Його вже тиждень шукали. Заспокоїлася і поспівчувала тій мамі.

План „Перехват”, оголошений по області з ночі 14 червня, не встиг затримати вінницького студента тут. Він поїхав у напрямку Херсонщини. А „засвітився” на трасі, коли повертався назад. Був у друга, з яким служив. Той не раз кликав у гості. Потім втікач сказав, що йому „зірвало дах”, тому поїхав з Вінниці.  

- Він на всіх ображений, - каже мама. – Я розумію. Він тільки прийшов зі служби, одразу ЗНО і вступ. Це навантаження. І з дівчиною, що чекала його з армії, стався раптовий розрив. Все це накопичилося. А він у нас такий, що все тримає в собі. Що було останньою краплею, навіть не знаю.

Сестра теж каже, ніякого скандалу не було. Брат раптом зірвався і поїхав. Коли повернувся, цілу ніч говорив з мамою. Вчора, на другий день після повернення, з ним розмовляли в міліції. По-чоловічому, без матері, бо в неї досі очі на мокрому місці.

Червоний “Опель” з орієнтування в понеділок зупинила працівниця поста ДАІ і подзвонила матері: „Ваш?” – „Так.” Далі їхав додому втікач, тримаючи мобільний зв’язок з матір’ю.   

- Як в’їхав у область, сказав, що відключиться, бо заряд кінчається, - згадує жінка. – Ті дві години я сиділа, як на голках. Але діждалася.

Мати вірить, що цей вчинок сина – останній „дитячий” перед дорослим життям. Сам юнак каже, не подумав, що настільки серйозними можуть стати наслідки його втечі.