Дітей з вадами зору чиновники проміняли на розкішні авто

Особливим дітям в Україні, у яких є вади зору, потрібні спеціальні книжки, щоб читати руками. Але грошей на книги чиновники не виділяють. Зате виділяють мільйони гривень на круті автомобілі для Служби зовнішньої розвідки - з кондиціонерами, музикою і потужними двигунами

Служба зовнішньої розвідки України витратила 2 мільйони 724 тисячі 500 гривень на 11 авто – п’ять «седанів» і шість «ліфтбеків». У кожній автівці розвідники зажадали мати кондиціонер, CD/MP3 плеєр і потужний двигун. Найдешевше авто обійшлося у 157 500 гривень. Найдорожче – у 355 900 гривень. За даними сайту AUTO.RIA.UA, приблизно стільки коштує напівспортивний Honda Accord Coupe EX-L або ж елітний Volkswagen Tiguan Sport. Але чому держава виділяє такі шалені гроші на автомобілі, коли сліпі діти потребують нових книжок і вчаться по тих, які виготовили ще в Радянському Союзі?

У Вінниці книжок немає

У Вінницькій школі для сліпих і слабозорих навчаються діти з 11-12 років, таких  школярів у нашому місті - 50. Тому можна підрахувати, скільки книжок потрібно з усіх предметів.

- Підручники дуже потрібні, як і звичайні книжки, хоча б за шкільною програмою з літератури, - каже Людмила Приятельчук, директор Вінницької міжобласної загальноосвітньої середньої школи для сліпих і слабозорих при навчально-виробничому підприємстві УТОС. - Книги зі шрифтом Брайля потрібні інвалідам І та частково ІІ групи. Підручники, за якими зараз навчаються діти, випущені ще за радянських часів. Жодної книжки, надрукованої за часів незалежності України, у школі немає.

А ще, за словами директора, не можна забувати, що незрячі читають більше книжок.

Що кажуть самі діти

- Ми користувалися дуже старими підручниками, десь 1998 року випуску,- каже 16-річний Максим, який закінчив школу-інтернат для слабозорих дітей. - Особисто мені навчатися складно не було – проблеми із зором у мене є, але незначні. Найскладніше було незрячим – стерті від сотень пальців сторінки, віддруковані шрифтом Брайля, не давали можливості зрозуміти все написане.

Хлопець каже, що поділ відносно нової книжки супроводжувався у класах для сліпих ледь не бійкою.

Семирічний Антон не чує з народження. Цьогоріч він закінчив перший клас спеціалізованої школи-інтернату. Були великі труднощі з книжками.

- Підручник з української мови, випущений у 2000 році, вже майже розвалився, - каже мати хлопчика Олена. - Отак ми і «розважаємося»: замість того, аби вчити уроки, реанімуємо книгу. Папір, ПВА, степлер: озброїлися – і вперед.

Прокуратура зацікавилась

Друк підручників – ласий шматочок для корупціонерів. Але повідомлення Генеральної прокуратури змусило подивитися на проблему з боку тих, хто має проблеми із зором.

Генпрокуратура оприлюднила результати своєї перевірки спецшкіл і шкіл-інтернатів. «Понад 700 старшокласників інтернатів для слабозорих дітей навчаються без підручників або мають підручники тільки з одного предмета. У спеціальних закладах для дітей з вадами мовлення, де навчається 2,8 тис. дітей, підручники мають лише першокласники», - йшлося у звіті Генеральної прокуратури України.

Не мають підручників

Минулого року власне дослідження провів Львівський обласний осередок організації «Українська спілка інвалідів – УСІ». Причому по всій країні. Виявилося, що від половини до трьох чвертей (в залежності від регіону) дітей з проблемами зору взагалі не мають підручників. Книжки... розвалилися.

«Діти читають ще ті книжки, що видавалися за часів Радянського Союзу, вже по третьому й четвертому разу, адже нічого нового не друкують… Незрячі читають куди більше, ніж зрячі, з цілком зрозумілих причин: їм недоступні або менш доступні альтернативні джерела інформації (інтернет, газети, журнали тощо)», - розповів на круглому столі директор Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих імені Островського Юрій Вишняков.

За правилами Міносвіти, кожен підручник має «жити» п'ять років. Після цього школярам повинні видавати нові. Для звичайних школярів ця норма дотримується.

В Інституті інноваційних технологій і змісту освіти, який відповідає за підручники, журналісти знайшли дані про те, як часто оновлюються книги для школярів із вадами зору, слуху, мови, опорно-рухового апарату та із затримкою психічного розвитку. Отже, всього для таких дітей випущено 277 підручників з різних предметів. Найновішим є «Рідна мова» для восьмого класу, надрукована шрифтом Брайля. Випущена у 2010 році, тобто їй лише три роки.

Ще 12 підручників випущені у 2009 році. Відповідно, їм уже чотири роки. А 32 підручники надруковані у 2008 році. Таким книгам виповнюється п’ять років – максимальний термін життя, дозволений санітарними нормами. Решта 222 підручники – застарілі, але їх не замінюють! За даними Інституту інноваційних технологій, у школах можна зустріти підручники, надруковані у 1997 році. Тобто 16-річні.

Хто з політиків за це відповідає

Журналісти склали список тих, хто займав пост міністра освіти за останні 15 років, і подивилися, скільки підручників було надруковано за час керівництва кожного з них. Найбільше підручників було випущено при Міністерстві освіти під керівництвом Василя Кременя – з 1999 по 2005 рік. Трохи менше - коли Міносвіти очолював Станіслав Ніколаєнко (2005-2007 роки). Третє місце – у Міносвіти під керівництвом Івана Вакарчука (2007-2010 роки). За Дмитра Табачника – з 2010 року – жодного підручника не надрукували. Цей висновок підтвердили і в Інституті інноваційних технологій. Але пообіцяли, що цьогоріч друкуватимуть обов’язково. І навіть нібито знайшли для цього 10 мільйонів гривень.

Скількох дітей, які погано бачать, чують, рухаються і розуміють, це стосується? Журналісти надіслали запит у Міністерство освіти щодо інформації про загальну кількість школярів з особливими потребами. За відповіддю, підписаною заступником міністра освіти Борисом Жебровським, в українських школах навчаються 50 808 особливих дітей. Щоправда, за кілька тижнів журналісти отримали другу відповідь на цей самий запит. Під нею стояв підпис уже не заступника міністра, а начальника департаменту Олега Єреська. Цифри у відповіді відрізнялися від попередніх. Так, у ній було вказано більше сліпих дітей – 732 проти 671, та дітей з вадами опорно-рухового апарату – 1 767 проти 963. І менше дітей з послабленим зором – 3 557 проти 5 608. Плутаючись у підрахунках дітей з особливими потребами, Міносвіти в цей час віддає десятки мільйонів гривень на шахрайську схему з дипломами.

Дарують гроші посередникам

Цього року знову віддали десятки мільйонів гривень на шахрайську схему виготовлення дипломів для бакалаврів і магістрів. Зокрема, більше 75 мільйонів гривень отримав Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій. І центри журналістських розслідувань не один раз висвітлювали цю схему. Серед засновників і акціонерів фірми - ректор Київського політеху та колишній міністр освіти Михайло Згуровський. Ще в 90 роки його фірма запатентувала дипломи, і з тих часів з великими прибутками виконує цю державну справу.

У 2011 році Дмитро Табачник пообіцяв повернути справу державі. Але утворене державне підприємство стало ще одним посередником між фірмою ректора КПІ і вишами.

За підрахунками журналістів, схема дозволяє посередникам класти до кишені як мінімум половину грошей платників податків, які виділяються на дипломи. За ці гроші за рік можна було надрукувати потрібні підручники для всіх учнів з особливими потребами.

Хто вчиняє інакше

Приклад показали у «Видавництві Старого Лева» і видавництві «Грані-Т».

Вони стали благодійниками для особливих дітей. «Грані-Т» видало цілий ряд дитячих книг шрифтом Брайля - «Прибулець із країни Нямликів» Лесі Ворониної, «Таємниця старої обсерваторії» Олеся Ільченка та книжку Ірен Роздобудько про Паскаля, Моцарта, Білокур, Андерсена та Чарлі Чапліна. Тираж кожного видання – 200 штук. Їх уже безкоштовно надіслали у 80 шкіл, бібліотек, інтернатів і навчально-виробничих об’єднань.

«Видавництво Старого Лева» видало «Казки дідуся Ґурама» грузинського письменника

Ґурама Петріашвілі. Їх також безкоштовно віддали у спеціалізовані бібліотеки, школи і центри для незрячих дітей.

Вінничани збирають гроші на книжки

В Україні 1 серпня стартував Всеукраїнський благодійний проект "Читати на рівних". За ним планується зібрати гроші на виготовлення книг шрифтом Брайля для незрячих і слабозорих дітей. Його ініціювала "Національна асамблея інвалідів України" . Підтримку в організації проекту надала Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси.

За словами організаторів, за останні вісім років видали тільки одну художню книгу шрифтом Брайля, а в 2011 році не побачив світ жоден із 18 запланованих за програмою Міністерства освіти підручників. У спеціалізованих інтернатах незрячі діти лише на 10-15% забезпечені підручниками, які в основному видали ще в радянські часи.

Попередньо на зібрані кошти організатори планують видати книжку Івана Франка «Лисиця і журавель». За попередніми підрахунками для спеціалізованих закладів, де навчаються сліпі та слабкозорі діти необхідно 4200 примірників книг. Попередня вартість однієї книги, надрукованої шрифтом Брайля – 400 гривень, а всього потрібно зібрати два мільйони гривень.

Акція проходить однаково по усій Україні – є рахунок у «Приватбанку», на який без комісії можна перерахувати будь-яку суму. На сьогодні проект погодились підтримати 46 видавничих домів, а це означає, що в 118 друкованих виданнях розмістять макети, які закликають пожертвувати гроші на книги для незрячих дітей.

Усі, хто хоче перерахувати кошти для друку книг шрифтом Брайля, можуть скористатися наступними реквізитами:

Одержувач платежу: ВОО НАІУ; код ЄДРПОУ: 26114037; банк одержувача: ПАТ КБ «Приватбанк»; номер рахунку 26001052716164; код банку (МФО): 300711; призначення платежу: благодійний внесок на тактильні книги для незрячих дітей.