Чемпіонка України з карате живе у Вінниці і ходить до шостого класу

Ще кілька років тому до вінницького клубу “Моноліт” на заняття карате ходили винятково хлопчики. Все змінилося того дня, коли в чоловіче царство прийшла семирічна Іринка Козачковська - сьогодні вже двічі чемпіонка України з карате. Тепер у “Моноліті” дівчат побільшало - в карате знайдеться місце і для представниць прекрасної статі. Доведено Іриною!

- Після перших занять донька заливалася слізьми. Але не тому, що було важко тренуватися, а тому, що там були … одні хлопчики. Згодом Іринка звикла і вже не зважала на такі “дрібниці”. Вона поринула в карате з головою, - розповідає Віктор Козачковський, батько дівчинки.

Не для слабаків

Вінничанці Ірині Козачковській одинадцять років. Вона навчається у шостому класі школи №18, обожнює зимові прогулянки на свіжому повітрі та любить творити щось своїми руками. А ще дівчинка чотири роки займається одним із найскладніших та найбільш жорстких різновидностей карате - кіокушинкай.

- Кіокушинкай - це контактний, силовий стиль карате. “Кіоку” означає кінець, межу. "Шин" - істину, реальність. "Кай" - збори, союз, зв'язок. "Кіокушинкай" часто перекладають як “спільнота абсолютної істини”, - каже батько дівчинки, Віктор, який і сам в юності займався цим видом східних єдиноборств.

До речі, саме батько і порадив тоді ще семирічній доньці спробувати себе в карате. Віктор розповідає, що тривалий час Іринка займалася художньою гімнастикою. Але це було не те - не було запалу в очах, не було істинного задоволення від того, чим займаєшся. Тому батько “закинув вудочку” на карате. І не прогадав.

Про жовтий пояс і дев’ятнадцятиградусний мороз

Сьогодні Ірина має вже жовтий пояс з карате, що рівнозначно п’ятому рівню майстерності. Починала, звісно, з білого, тоді виборола і помаранчевий, і блакитний. Наступним планує отримати зелений. Кожний пояс свідчить про те, що технічні вміння та свідомість учня підвищуються, він досягає певного ступеню зрілості. Проте не все так просто з тим поясом. Щоб його отримати, потрібно здавати складні екзамени двічі на рік - взимку та влітку. Це чи не найбільше подобається одинадцятирічній Іринці.

- Безпосередньо перед екзаменом учні тренуються в дуже жорсткому режимі. Три-чотири дні поспіль, зранку і до пізньої ночі вони присвячують виключно карате, - розповідає батько дівчинки. Віджимання по сто разів, пробіжки, поєдинки - останнє заняття починається о першій годині ночі і триває до третьої. Минулого року, наприклад, вони вибігали посеред ночі босоніж на сніг в … дев’ятнадцятиградусний мороз. Іринка була у захваті! Уже не може дочекатися цьогорічних зимових екзаменів. Влітку в них теж насичена передекзаменаційна програма з купаннями та бігом. Але особливо доньці подобається тренуватися взимку, на снігу і в мороз.

Свою майстерність дівчина періодично доводить під час різноманітних чемпіонатів. У минулому році, наприклад, Іра стала чемпіонкою України з кіокушинкай карате - виборола золото в Донецьку. А цього року привезла до Вінниці друге місце - у Всеукраїнському чемпіонаті виборола срібло.

- Донька спочатку засмутилася - їй дуже кортіло стати двократною чемпіонкою України, - каже батько Віктор. - Але нам “пощастило” з суперницею, яка була набагато вища і важча за Іру. У минулому році суперниця теж була нівроку, але не така висока.

В карате для дівчат діють доволі обмежені критерії підбору суперників для участі в поєдинках - вік та вага. Тому в категорії “від 50 і вище” можуть змагатися дуже різні дівчата. Проте всі присутні на чемпіонаті по достоїнству оцінили безстрашність та майстерність юної вінничанки. Батько дівчини розповідає, що Іра взагалі безстрашна - зріст чи вага суперниці ніколи її не зупиняють. Дається взнаки виховання сили волі та моральне загартовування під час тренувань - в карате вчать ніколи не боятися суперника і розраховувати тільки на свої сили. Ти виходиш на татамі і або виграєш, або програєш - третього немає.

Суперники на татамі, друзі в житті

В сім’ї Козачковських є ще й хлопчик - шестирічний Сашко. Цього року він, натхненний прикладом сестрички, теж почав займатися карате.

До речі, приклад Ірини стимулює не лише її брата. Адже з тих пір, як вона почала займатися у “Моноліті”, вигравати у хлопців та в різноманітних чемпіонатах, до карате потягнулися й інші дівчата.

Батько дівчинки розповідає, що сьогодні Іра має друзів по захопленню не тільки у Вінниці, а й по всій Україні. Вони зустрічаються під час змагань, спілкуються і Вконтакті. На татам виходять як суперниці, але вже після поєдинку обіймаються і щебечуть, бо насправді вони - друзі.

- Іра дуже комунікабельна, жвава та відкрита. Вона легко знаходить спільну мову як з дорослими, так і з однолітками та малечею. Причому, це стосується як хлопців, так і дівчат, - каже Віктор.

Чоловік також розповідає, що вже стомився слухати від знайомих про те, що карате - “не дівоча” справа. Про свій вибір у цій сім’ї жодного разу не пожалкували. Адже їхня донька має улюблене заняття, яке робить її здоровою та щасливою, загартовує характер і готує до дорослого життя.