Життя європейців: швейцарська армія

Швейцарія – європейська країна, яка не є країною-членом ЄС, але вже декілька років входить до Шенгенської зони.

Славетна швейцарська армія, яку часто обговорюють в Україні останнім часом, стала предметом нашої розмови з Жаном-Філіпом, професором із Женеви.

Політика нейтральності

Як і деякі інші країни, Швейцарія – нейтральна країна. Нейтральна в тому сенсі, що вона, як правило, намагається не виступати однією зі сторін конфлікту. Швейцарія не має домовленостей про спільну оборону з іншими країнами, не є членом військових альянсів; армія країни є винятково оборонною та автономною, зокрема, стосовно НАТО.

Швейцарська армія одна з найстаріших у Європі – вона існує з 1815 року, і від самого початку свого існування вона проголосила довічний нейтралітет.
Політика нейтральності полягає тому, щоби обмежувати воєнні дії наданням миротворчих послуг іншим країнам для врегулювання конфліктів.

"Усе це в ідеалі, адже реальність не завжди така ідилічна – ми всі пам'ятаємо компроміс із Третім Рейхом під час Другої світової війни", – додає Жан-Філіпп.

Сьогодні збройні сили Швейцарії – країни, де проживають близько восьми мільйонів чоловік – це, по суті, "армія громадян": лише 5 відсотків військовослужбовців країни – професійні військові. Решта – громадяни, які виконують роль міліції та регулярної армії, і яких призивають на обов'язкову військову службу з 18 років до 35 років.

"Армія структурує швейцарське суспільство"

"Ще не так давно, – розповідає Жан-Філіпп, – армія структурувала швейцарське суспільство".

Зв'язок поміж цивільною та військовою ієрархією був достатньо відчутним. Наприклад, держслужбовці часто були водночас офіцерами, і, відтак, "недоторканими". Проти цього виступали лише пацифісти та ультраліві, яких у країні меншість.

Але із часом, право-ліберальні сили почали більш підозріло ставитися до того, що держслужбовці забагато часу проводять в армії, це дорого обходиться національному бюджету – відтак, зв'язок поміж цивільним та військовим життям поступово послаблювався.

Після реформи 2003-року – реформи, яка називається "Армія-XXI" і за яку проголосувало населення на референдумі, – фінансування збройних сил та кількість людей були різко скорочені.

Призовним віком у Швейцарії є вік з 18 до 34 років. Обов'язковий призов до армії розпочинається з 18 років: молоді люди проходять основне навчання в спеціальних "школах для новобранців", école de recrue. Базове навчання триває від 18 до 21 тижнів, для спеціалізованих, "елітних" підрозділів – 25 тижнів.

Від моменту завершення основного курсу навчання, чоловіки залишаються військовозобов'язаними до 30-річного віку, або – у випадку, якщо вони ще не відслужили потрібну кількість днів – до досягнення ними 34-и років.

Після проходження 4-5 місячного основного курсу навчання в "школі для новобранців", чоловіки повертаються до звичайного життя. Але кожного року на 3 тижні мають повертатися до армії для проходження інтенсивного "курсу повторення", cours de répétition. Ці щорічні повернення до армії тривають доти, поки військовозобов'язані не вичерпають 260 днів обов'язкової військової підготовки для рядового – у середньому це займає 7 років.

Після реформи 2003 року призовники можуть обрати варіант відслужити всі "курси повторення" відразу після "школи для новобранців" – але така служба триває вже не 260, а 300 днів. Офіцери служать удвічі довше: 600 днів.

Якщо юнак учиться в університеті, то він може подати заяву про перенесення служби в армії на пізніший час, або пройти навчання в "школі для новобранців" під час канікул і дещо "запізнитися" на початок навчального року.

Але у випадку, якщо він уже працює, то мусить іти до армії: усі роботодавці у Швейцарії зобов'язані відпускати свого працівника в армію та виплачувати йому від 80 до 100% його заробітної плати: держава, у свою чергу, компенсує роботодавцю ці виплати у повному розмірі.

Парадокс полягає в тому, що молоді громадяни призовного віку, які щороку змушені три тижні бути відсутніми на роботі задля виконання військового обов'язку, в очах деяких роботодавців є менш привабливою робочою силою, аніж іноземці, які не мають таких зобов'язань, або жінки, які можуть служити в армії лише за власним бажанням.

Водночас інші роботодавці, навпаки, вважають, що регулярна служба в армії є запорукою фізичного та психічного здоров'я працівників і не вважають службу серйозною перешкодою кар'єрі.

З 1996-го року альтернативою службі в армії є цивільна служба. У Швейцарії цивільна служба виникла набагато пізніше, аніж в інших європейських країнах.

"Сучасна проблема полягає в тому, що чоловіків забагато для наявних армійських завдань, – розповідає Жан-Філіпп. – Адже очевидно, що в сучасних умовах потрібні спеціалісти, а не гарматне м'ясо".

Цивільна служба певною мірою дає альтернативу в цій ситуації. Будь-який чоловік призовного віку може подати заяву про бажання проходити цивільну службу замість військової. Натомість цивільна служба триває в півтора рази довше, аніж військове навчання.

Призовники проходять обов'язкову медичну комісію, і подеколи рішенням комісії можуть бути визнаними непридатними для служби в армії – близько третини чоловіків призовного віку не служить в армії з тих чи інших особистих причин.

До 2004-го року такі "непридатні" до служби в армії платили податок у розмірі 2% від їхнього доходу, який за законом обкладається податком. З 2004-го року платять уже 3% – але лише у випадку, якщо вони не проходять ані військову, ані цивільну службу.

Громадянин має право відмовитися служити в армії. "Але тоді на нього чекає судовий процес та в'язниця – щоправда, покарання сьогодні менш суворе ніж декілька десятиліть тому", – каже Жан-Філіпп.

Військовозобов'язані у Швейцарії зберігають особисту зброю вдома – рушницю для солдатів, або револьвер для офіцерів. Головним обґрунтуванням такого порядку й досі є потреба швидкої мобілізації – у межах 24-48 годин. Адже кожен знає, куди йому йти у випадку відповідного оголошення.

Традиційно швейцарські чоловіки тримали вдома не лише зброю, а й набої до неї – щоправда, у дуже обмеженій кількості та в спеціальних запломбованих коробках, які дозволялося відкривати лише у випадку війни. Лише в 2007 році, після декількох резонансних убивств та особливо самогубств, здійснених за допомогою армійської зброї, рішенням Ради Федерації було заборонено тримати вдома бойові набої.

Але рушницю та револьвер швейцарські військовозобов'язані й сьогодні тримають удома – хоча, за бажанням, можуть здавати її в спеціальні арсенали.

Після завершення служби чоловікам, як правило, дозволяють залишити собі свою індивідуальну зброю в якості сувеніру. Потрібно лише пройти відповідну експертизу та отримати дозвіл.

Також обов'язковою для призовників залишається щорічна тренувальна стрільба: у період між двома "курсами повторення" кожний військовозобов'язаний має прийти в спеціальний тир та зробити певну частину пострілів, щоби не втрачати набуті навички.

"Зараз це не так помітно, – каже Жан-Філіпп, – але раніше часто можна було на вулиці зустріти чоловіка в цивільному, але із бойовою рушницею, який прямує до тиру, аби виконати свій військовий обов'язок!"

Збройні сили Швейцарії мають специфічну стратегію: оскільки 70% території країни – це гори, то традиційно армія використовувала тактику "барикадування в горах", готувалася до війни спротиву, мінування мостів та вершин тощо. При тому, що все багатство країни – сільське господарство, індустрія, міста – розташоване в долинах.

У швейцарських горах і сьогодні можна побачити залишки укріплень, а також міні-фортець для 2-3 солдат, "точно таких, як у комуністичній Албанії", каже Жан-Філіпп: "Також поширеними були бетонні протитанкові загородження, так звані "зуби" – "за формою дуже схожі на шоколад Тоблерон".

Усі ці залишки у швейцарському пейзажі все ще нагадують про Першу та Другу світові війни.

Ініціативу здійснено МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

1(442)
1(442)

 

2(425)
2(425)

 

3(326)
3(326)
4(224)
4(224)
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии

Политика
Об этом сообщает пресс-служба ЦИК.Так, явка в Винницкой области составляет 39,39%. Всего участие в местных выборах приняли 475538 избирателей. Общее количество избирателей в Винницкой области - более 1 млн 200 тыс.
Происшествия
25 октября в Немировском районе произошло смертельное дорожно-транспортное происшествие. Водитель мопеда Suzuki не справился с управлением и съехал в кювет. Мужчина скончался на месте.Пре этом сообщают в отделе коммуникации полиции Винницкой области.Авария произошла в селе Гриненки. Водителю было - 49 лет. Полиция устанавливает причины и обстоятельства аварии. Следствием начато уголовное производство по ч. 2 ст. 286 УК Украины (нарушение правил безопасност...
Общество
Винничанин Александр Шевчук зарегистрировал на сайте городского совета петицию с просьбой обязать водителей общественного транспорта открывать все двери.Автор петиции считает, что вход-выход на одну дверь не является эффективным методом в борьбе со скоплением пассажиров.
Культура
Группа Tvorchi из Тернополя представила новый клип на главный сингл с нового альбома. Съемки видеоработы проходили на Черепашинском карьере.Режиссером выступил Дмитрий Дорош. Вместе с саунд-продюсером Андреем Гуцуляком и вокалистом Джеффри Кенни, в клипе снялись участницы балета по синхронному плаванию Waterballet Mermaids. "Артисты погружают зрителей в" первую волну "своей пластинки - интимный мир, визуально необычный, который каждый интерпретирует для се...
Новости компаний
Харьков – второй по численности населения город в Украине, который находится в 495 км от Киева. Здесь влажный континентальный климат с дождливой осенью. Винница находится сравнительно недалеко от Киева. На прогноз погоды в Харькове влияют следующие географические факторы: расположение между двумя ландшафтными зонами: степью и лесостепью; средняя высота населенного пункта над уровнем моря – 135 м; город находится на холмистой равнине. В начале ноября уже чу...
Политика
Местные выборы подошли к концу, и в Виннице с большим отрывом победила "Украинская Стратегия Гройсмана" и действующий мэр Сергей Моргунов, возглавляющий партию бывшего премьер-министра.Председатель Винницкой ОГА и кандидат в мэры Винницы Сергей Борзов, который баллотировался от президентской партии "Слуга народа", поздравил Сергея Моргунова с бесспорной победой.По результатам экзит-полов, председатель ОГА занял третье место на выборах, получив около 8% гол...
Общество
Загруженность отделений, где лечат инфицированных коронавирусом и граждан с подозрениями, составляет около 90%. Об этом пресс-служба Винницкого городского совета. На сегодняшний день в Виннице болеет 1247 винничан. "По состоянию на утро 26 октября в Виннице с начала пандемии зарегистрированы 4674 больных. За последние сутки выявлено 57 инфицированных. На стационарном лечении находятся 269 винничан. Из них 212 пациентов лечатся в городской клинической больн...
Криминал
В ночь на 26 октября в Тульчинском районе двое мужчин и женщина напали на представителей избирательной комиссии, которые после подсчета голосов выходили из помещения участка с избирательной документацией. Они угрожали и нецензурно ругались.Крики услышал полицейский, который закрывал избирательный участок. Правонарушители начали бросаться на полицейского, так он был вынужден применить огнестрельное оружие, но это нарушителей не остановило. В помощь полицейс...
Политика
Действующий мэр Винницы Сергей Моргунов победил на выборах за один тур.По результатам различных экзит-полов, Моргунова поддержали от 66 до 75% жителей Винницы. Разрыв между 1 и 2 местом на выборах городского головы Винницы составляет не менее 50%.Так, в эфире телеканала "Украина 24" на ток-шоу "Ночь выборов с Савиком Шустером" опубликовали следующие результаты: Если же говорить о выборах в Винницкий городской совет, то уверенно победила партия "Украинская...