Чому «корявий» почерк лікарів небезпечний для вінничан

Почерк багатьох лікарів дійсно виявляється менш читабельним, а з часом може погіршуватися. На жаль, відсутність емоційного, душевного ставлення лікарів до пацієнтів може призвести до черствості і байдужого відношення до людини і цінності її життя.

Кожен вінничанин не раз зіштовхувався з тим що не міг прочитати звичайний запис лікаря в лікарняній картці чи рецепт в аптеці. В багатьох приватних клініках у Вінниці вже давно практикується писання діагнозу і рецептів в друкованому варіанті, можливо це і є не тільки зручним а й безпечним для вінничан. Оскільки, за данимиТСН - 25% смертельних випадків пов'язані з нерозбірливістю рецептів.

Варто відзначити , що не у всіх лікарів «корявий» і нерозбірливий почерк. Однак тенденція до нечитабельності в почерку лікарів дійсно існує. Пов'язана вона не з професією як такою , а з психологічними якостями , які необхідні в тій чи іншій мірі людям даної професії, що виробляються з часом, або які є вродженими .

По-перше, це швидкість мислення. Лікарям необхідно швидко оцінити стан людини, проаналізувати різноманітні симптоми, перевірити результати аналізів і на підставі отриманої інформації зробити висновок: поставити діагноз і виписати лікування. Така процедура вимагає вміння акцентуватися на головному, не відволікаючись на дрібниці, і генерувати факти в єдину систему. Потрібне так зване комбинаторне, цілісне мислення і почерк, при відповідній внутрішній сутності особистості - стає швидким, абстрактним, той, хто пише частково пропускає зв'язки і недописує букви, ускладнюючи тим самим читабельність.

 По-друге, люди цієї професії стають менш сприйнятливими до оточуючих, вони ставлять емоційний бар'єр між собою і пацієнтом, щоб бути більш об'єктивними і абстрагуватися від почуттів хворого. Таким чином, включається психологічний захист. А внутрішні переживання не дадуть можливості довго працювати в цій професії.

 У почерку - читабельність безпосередньо пов'язана з соціальними навичками: умінням вислухати, поспівчувати, в тому числі, прийняти і зрозуміти почуття іншої людини. Саме ці якості починають притуплятися з часом у людини, яка за професією постійно має справу з чужим горем і болем, але головне її завдання - не прояв психологічного розуміння, а аналіз і надання допомоги, навіть якщо вона заподіює біль. Особливо це стосується хірургів, дослідників в медицині і т.д.

Вінничанам потрібно не соромитися перепитувати у лікаря те що не зрозуміло з його «писанини», адже від цього залежатиме життя.