Чи має право держава змушувати працюючих пенсіонерів іти на пенсію?

Якщо на наступному тижні народні депутати ухвалять запропоновані урядом зміни до пенсійного законодавства, то схоже, що дилема вибирати між пенсією та роботою може стати реальністю не тільки для багатьох нині працюючих пенсіонерів, які свого часу були держслужбовцями, але й для представників інших професій - журналістів чи науковців.

Наскільки виправданий такий крок уряду і чи справді він наповнить бюджет Пенсійного фонду украй необхідними коштами - про це та інше кореспондент Укрінформу запитала у провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідії Ткаченко.

- Пані Лідіє, напевне, Ви вже бачили запропонований урядом проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення. Цікаво почути Вашу думку.

- Найбільше мене вразило те, що запропонований законопроект не підкріплений жодним фінансово-економічним обгрунтуванням. Це несерйозно, це просто нонсенс! Як може уряд пропонувати зміни до державного бюджету, які начебто мають щось зекономити на пенсійних видатках, і при цьому не наводити жодних цифр!

Цей законопроект, напевне, найгірше з того, що пропонувалося останнім часом у змінах до пенсійної системи. По-перше, немає ніякої системності, по-друге, нема навіть натяку на справедливість. Розробники законопроекту замість детального аналізу по кожній позиції, обмежилися лише фразою, що «це сприятиме збалансуванню Пенсійного фонду». Але головне інше - цей документ не вирішить проблеми дефіциту державних коштів. Боюся, що замість економії він ще більше погіршить ситуацію.

- Найперше, що кидається у вічі, - ймовірне зменшення надходжень від єдиного соцвнеску за рахунок поки що працюючих нині пенсіонерів. Скажімо, держслужбовці будуть змушені вибирати: або звільнятися з роботи і йти на пенсію, або залишатися працювати, однак вже без своєї заробленої пенсії. Наскільки виправдана така ідея?

- Я не думаю, що це дасть велику економію для ПФ. Адже, за даними Пенсійного фонду, йдеться лише про близько двох тисяч пенсіонерів, які працюють на так званих спецпосадах. Це виглядає дуже несправедливо, оскільки вони свого часу вже виконали всі умови для одержання пенсій. Чому у них треба забирати їхні законні пенсійні виплати? Існуюча норма, що працюючі спецпенсіонери отримують лише ту частину пенсій, яка призначена на загальних підставах, є поміркованою і цілком справедливою. Те, що пенсіонери продовжують працювати, це навпаки добре. Бо якщо говорити про європейську практику, то в ЄС намагаються знімати всі бар'єри, які заважають людям старшого віку продовжувати працювати.

Лідія Ткаченко

Лідія Ткаченко. Фото: glavcom.ua

- Тим не менше, міністр соцполітики переконує нас, що в Європі вважається усталеною практикою, коли працюючим пенсіонерам не платять пенсію.

- Це не так. Там навпаки зараз дуже широко застосовуються методи поступового виходу на пенсію та гнучкого пенсійного віку. Йдеться про те, що людину не звільняють у зв'язку з призначенням пенсії, вона працює неповний робочий день чи тиждень. Чіткої вказівки, що людина певного віку має залишити роботу і йти на пенсію, зазвичай немає. Насправді поступовий вихід на пенсію зараз є дуже модною тенденцією у Європі.

На сайті Єврокомісії є база соціальних даних MISSOC, яка зокрема містить рубрику «можливість поєднання пенсії з доходами від зайнятості». У багатьох країнах практикується така можливість, іноді з певними обмеженнями (найчастіше забороняється для ранніх, дострокових пенсій), і я там не знайшла держав, які категорично це забороняють. На Заході вважається нормальною практикою - не виключати літніх людей одразу з трудової діяльності. Більше того, там радять якомога довше залишати людей із досвідом для наставництва та передачі практики. А якщо забирати пенсію, то це не стимулюватиме працювати далі.

Тому я переконана, якщо спецпенсіонерів поставлять перед вибором: або пенсія, або робота, то ймовірно багато з них просто почнуть звільнятися. Але хто буде працювати на їхніх посадах завтра - ще невідомо.

- Проте повернімося до ще одного рішення уряду - виплачувати пенсії працюючи пенсіонерам у розмірі 85%. Це все одно, що оподатковувати їхні пенсії за 15-відсотковою шкалою. Це також наше ноу-хау чи все ж таки усталена європейська практика?

- Зазвичай у країнах Європи всі пенсії оподатковуються. Багато країн роблять якісь поблажки пенсіонерам, найчастіше встановлюють певну суму, що вилучається з оподаткування, але є й інші підходи. Мало країн, де немає зовсім оподаткування пенсій. Часто пенсіонери мають також сплачувати внески на медичне страхування.

- Виходить дивна річ - пенсія працюючого пенсіонера буде обкладатися податком двічі. Один раз 15% зніматимуть із суми, яка перевищує три мінімальних пенсії, що вже відбувається з 1 січня 2015 року, а другий раз - плюс тих самих 15%, але вже із загальної суми, що пропонується запровадити з 1 березня нинішнього року. Це ж нонсенс!

- Я думаю, що буде навпаки. Спочатку знімуть 15 відсотків із загальної суми, - їх просто не будуть виплачувати, а вже потім, якщо щось залишиться з того, що перевищує три мінімальні пенсії, оподатковуватимуть.

- У підсумку вийде податок, який перевищить 15 відсотків, що позбавлене будь-якої логіки. Однак повернімося до арифметики. Який зиск отримає Пенсійний фонд від нововведення про вилучення 15% пенсій у працюючих пенсіонерів?

- Тут ефект справді буде чи не найвідчутнішим. Працюючих пенсіонерів у нас дуже багато - фактично кожен четвертий пенсіонер, або 2,7 млн осіб. При цьому середня пенсія у працюючих пенсіонерів становить 1759 грн. І якщо у кожного зняти ось цей 15-відсотковий «податок», то вийде чимала сума. За моїми підрахунками, це близько 700 млн грн у місяць, а в масштабах року будуть мільярди.

- Яка насправді в Україні кількість спецпенсіонерів?

- Загалом десь приблизно 230 тисяч. А у відсоткову вимірі - це менше 2% від загальної кількості пенсіонерів. Понад половину спецпенсіонерів становлять державні службовці і ще майже третину - науковці, це найчисленніші категорії. Окрім того сюди підпадають журналісти державних ЗМІ, судді, прокурори, працівники Нацбанку та Кабміну, митники, народні депутати, їх помічники, судові експерти, загалом близько 12 категорій.

Фото: creditnyi.ru

- І який у них розмір пенсій?

- Найвищі пенсії отримують народні депутати і колишні працівники Кабміну - близько 14-15 тисяч грн. Але це переважно ті, хто виходив на пенсію до 2011 року.

- А судді?

- Там взагалі дивна ситуація. Коли корпоративна солідарність переважила здоровий глузд, і Конституційний суд зняв для них обмеження максимального розміру пенсій десятьма мінімумами, вони стали отримувати пенсії понад 16 тис. грн.

Тепер у них пенсії вищі, ніж у депутатів.

- Ще одна новація - пропозиція збільшити необхідний трудовий стаж для людей, які працюють у шкідливих та особливих умовах.

- Цей захід також не витримує жодної критики. Якщо ви вважаєте, що ця робота шкідлива, то навіщо вимагати від водія, щоб він на 5 років довше «гробив» своє здоров'я? У цьому немає ні логіки, ні справедливості. Треба було вже давно прийняти інше рішення - скоротити перелік пільгових дострокових пенсій. Однак чомусь уряд вирішив піти іншим шляхом.

Поки що важко щось стверджувати однозначно про зміни, які очікують нас у пенсійній системі, адже закон ще не ухвалено. Якщо говорити загалом, то державний бюджет на ньому багато не зекономить, а ось втрати можуть бути значно суттєвіші.

Проблема в тому, що немає системного підходу. Щось там «понадкушували», забрали то в того, то в іншого. Ще й збираються «заморозити» зарплатну базу для нарахування пенсій. Виходить, ініціатори законопроекту самі зменшують вплив страхового внеску. Це є демотиватором для участі у страховій системі. Бо люди з високих зарплат ніколи не отримають із солідарної системи адекватної пенсії. Усі ці заходи роблять страхову пенсійну систему невигідною взагалі.