• Головна
  • Хто «вкрав» землю у Вороновиці? Голова знає, але не каже
20:13, 4 березня 2015 р.

Хто «вкрав» землю у Вороновиці? Голова знає, але не каже

На мітингу у Вороновиці під Вінницею люди намагалися з’ясувати, хто відібрав у них шість гектарів землі. Селищний голова Віктор Стецький нових власників знає, але назвати їх відмовився.

Віктор Стецький пояснив землякам, що це конфідеційна інформація. На запитання, звідки вони, нові власники, сказав, що не місцеві і навіть не з Вінниці. Не дізналися земляки від керівника села, на якому етапі процес оформлення землі. Журналісту  RIA  повідомили в Держземагенстві області, що нові власники вже пройшли всі етапи оформлення ділянки і отримали документи на право власності. Три нових власники отримали по два гектари кожен. Дотепер ці шість гектарів були розділені між приблизно 80 жителями Вороновиці. Кожен мав у своєму розпорядженні по п’ять соток землі. Використовував їх ще з середини 90-х, сплачуючи земельний податок у селищну раду.

Як зустрінуть місцеві «чужинців», не складно передбачити. Питання в іншому - чи можливо жителям Вороновиці, а це приблизно 80 осіб, які, починаючи з середини 90-х років, отримали у користування по п’ять соток землі, повернути у своє користування? Саме це намагалися з’ясувати на мітингу, що зібрався біля приміщення селищної ради.

«Виходь до людей! Бо на вилах винесемо!»

- Восени  ми ще ці ділянки обробляли, а їх уже оформляли новим хазяїнам? – вигукували люди, звертаючись до селищного голови.

- А як бути ось цьому старому чоловікові без города? – запитували односельці, звертаючи увагу на Василя Чвиркуна.

У пана Василя, як розповіли земляки, двоє внуків – хлопчик і дівчинка. Їхні батьки померли. Дідусь оформив опіку і доглядає за ними. Живуть на його мізерну пенсію. Дещо мали з городу, а тепер його відібрали. У Вороновиці налаштовані відстоювати свою землю різними методами. Попередили селищного голову, якщо на їхніх ділянках з’являться  «чужі», спочатку перекриють дорогу. Не допоможе  -  поїдуть в Київ до президента. Кажуть, не пробачать такий жорстокий обман. Голова виправдовувався тим, що сам випадково довідався, що землю оформляють інші люди. Мотивував це тим, що ділянка знаходиться за межами селища. Тому розпоряджається нею районна адміністрація. Радив людям звертатися до суду.

-Суд може повернути, а може й не повернути землю, - каже пан Стецький. – Це вже як вирішить суддя.  Ділянки за межами селища. Права селищної ради не порушено.  Тому у селищної ради нема підстав звертатися до суду. Порушено права конкретних людей. Вони й мають позиватися.

Таке пояснення переповнило чашу терпіння присутніх. Вони стали обурюватися. Вигукували : «З ким ви, голово? З людьми, чи із злодіями?». Коли ситуація дійшла до точки кипіння, селищний голова  подався  до свого кабінету. Юрба пішла слідом. «Виходь! Не ховайся від людей, бо на вилах винесемо!..» - чути було крики у приміщенні селищної ради.

Поки викликали голову, житель Вороновиці Михайло  Комаровський пояснив журналісту RIA, як він і його односельці отримували землю.

- Ще на початку 90-х працівникам тодішньої «Сільгосптехніки» роздали цю землю, по п’ять соток кожному, - каже Михайло Комарницький. – Я добре знаю, як це відбувалося, бо 27 років працював головним інженером. Тоді це питання узгодили із селищною радою і понад 80 людей отримали ці ділянки. Було рішення селищної ради. Ми весь цей час сплачували податок. А тепер стало питання про приватизацію цих наділів. Коли стали оформляти документи, а нам кажуть, це не ваша земля. На неї оформляють документи інші люди. Ось тоді і піднявся цей бунт.

«Смачна» ділянка край дороги

Тим часом селищний голова повернувся до людей. Пояснив, що рішення про виділення людям цих шести гектарів в архіві не знайшов. Депутат селищної ради Олена Карасенко роз’яснила, що з архівними документами повний розгардіяш. Вони не прошиті, не пронумеровані. Можна фальсифікувати будь-який документ.

- Все одно є квитанції про те, що ми сплачували земельний податок, - пояснила пані Олена. – Тому маємо витребувати хоча б ці довідки. Пан Стецький погодився надати такі документи кожному, хто звернеться із заявою. Тільки нагадав, щоб кожен прийшов із своїм папером, бо селищна рада не має грошей на його придбання.

Один з організаторів акції  Сергій Моргун звернувся до депутатів ради. Попросив, щоб ті прийняли рішення про винесення цього питання на обговорення і від свого імені вимагали від правоохоронних органів порушення кримінального провадження про захоплення землі. Пропозицію підтримали.

Ділянка, про яку йде мова, приваблива тим, що знаходиться поруч з автомобільною трасою державного значення. Завжди гомінка дорога веде із західного регіону держави до південного. «Смачна земля» - так назвав її один з учасників мітингу ці шість гектарів.  Поруч з ними земля селищного голови. Але не п’ять соток, як у людей, а два гектари. Пан Стецький пояснив, що придбав її ще у 2006 році, коли  не був на цій посаді. Уточнив, що тоді ж збудував сауну. Мешканці Вороновиці припускають, що нові власники збудують щось подібне, чи то готельно-розважальний комплекс, чи щось інше, куди запрошуватимуть подорожніх. Дехто каже, що серед нових власників може бути особа, наближена до селищного голови. Тому передасть йому своїх два гектари.

- Він же в нас місцевий олігарх, - каже один з чоловіків, які відмовився назвати себе. – Має бізнес. Прийшов з бізнесу. Такий дбає не про людей, а про те, як ще більше урвати і набити кишені. Я особисто не вірю, що без його участі відбирали нашу землю. Не може такого бути. Все одно якесь погодження брали. Якщо не письмове, то усне. Інакше, як могли у Вінниці знати, що ця земля не оформлена у власність людей?

Що радять юристи?

Сергій Рябцун, начальник юридичного відділу Держземагенства у Вінницькій області:

- До нас в управління люди приходили групами, -тому ми вирішили виїхати на місце, щоб вникнути у суть проблеми, - каже Сергій Рябцун. – Спілкувалися з людьми у присутності селищного голови. За його словами, один з нових власників висловив готовність добровільно відмовитися від своїх двох гектарів. Якщо це справді так, порадили селищному голові оформити ці два гектари у землю комунальної власності і рішенням селищної ради закріпити її за тими, хто користувався розташованими на цих двох гектарах ділянками. Це реально і це законно.

По-друге, радили віднайти в архівах документи, на підставі яких надавали землю. Нам пояснили, що тільки на дві ділянки знайшли  рішення селищної ради про надання у користування. Але це не Державний акт. Втім, селищний голова, безперечно, знав, що земля знаходиться у користуванні. Мав би повідомити про це в управління Держземагенства. Міг підказати людям про необхідність її оформлення. Це мінус і тим, хто користувався нею. Бо ж люди знали, що не мають на руках документів.

З приводу квитанцій, копії яких зараз люди збирають, щоб апелювати ними. На жаль, на мою думку, їх недостатньо, щоб на їхній підставі повернути землю. Реальний вихід – знайти нову ділянку і надати її людям, а згадані два гектари оформити у комунальну власність і законодавчо закріпити їх за жителями села.

Журналісту RIA вдалося дізнатися з конфіденційних джерел, що на проекті відведення ділянки у шість гектарів новим власникам, є погодження селищного голови пана Стецького. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...