Вінниця прощалась з добрим хіпі Тарасом Сичом, який загинув в АТО

- В червні минулого року в Тараса померла мати, - розповідає дядько загиблого Володимир Сич. – Він приїздив з АТО з нею попрощатись, але на похороні не був. Поїхав у переддень. Говорив: «матір я не підніму, а хоч там і не начальник, але не хочу щоб хлопці йшли в бій голодними». Зранку видзвонився, що вже на місці.
Тарас Сич загинув під Дебальцеве. Снаряд розніс кухарський намет підчас мінометного обстрілу. За словами дядька, після кількох днів обстрілів проведених в бліндажі Тарас вийшов зварити бійцям їжу.
- Батько говорив, що на війну потрібно йти через ситуацію, що склалась в країні, - розповідає дочка загиблого Ася. – Говорив, що йде воювати заради мене та онучки. Про те що він загинув мені розказала волонтерка.
- Він був старим добрим  вынницьким хіпі, - розповідають друзі загиблого  Іван Грицаєнко та Герман Потапов. - Ми з ним багато разом працювали. Саме з його «подачі» прочитали багато нових книг, до який самі б ніколи не добрались.
За словами хлопців, Тарас Сич свого часу багато подорожував автостопом. Їздив по СССР сам та з дочкою і дружиною.
- Останнього разу ми зустрічались коли він приїжджав з АТО на Новий рік, - розповідає Герман Потапов. – Він зателефонував мені і сказав: «Приходь, хіпі з війни повернувся».

Тарас Сич народився 30 березня 1966 року у Вінниці. Навчався в школі №11, закінчив політехнічний інститут. Деякий час працював бібліотекарем. Під час Революції Гідності стояв на київському Майдані. Після Майдану пішов на передову добровольцем.  Загинув 13 лютого 2015 року у Дебальцеве. Поховали бійця на Алеї Слави вінницького міського кладовища. В загиблого залишилась дочка з онучкою.