На що розраховують технічні кандидати на вінницьких виборах?

«Антитарифна» кампанія зі збором підписів у наметах «Батьківщини», яка протестує проти Уряду, але з Уряду виходити не хоче, мітинги пенсіонерів та погрози щодо встановлення наметових містечок – все це зафіксувало появу перших технічних кандидатів  - претендентів на змагання за посаду Вінницького міського голови.

Юрій Іорданов, Володимир Воловодюк і Віктор Малиновський,  – ось ці особи «засвітилися» у якості «трибунів» на останніх акціях. З чим кожен з них піде до виборців? Тарифи скасувати вони все одно не зможуть, адже це прерогатива Верховної Ради та Уряду. А конкретних ідей щодо реформування Вінниці не було озвучено. Схоже, головне завдання на цьому етапі – максимально розрекламувати власну персону.

І тут виникає питання – а навіщо? Шансів на перемогу не так вже і багато. Значних фінансових ресурсів для проведення повноцінної виборчої кампанії - теж. Готовності до безкомпромісного протистояння – жодної.

Тоді навіщо імітувати змагання?

Скоріш за все, щоб поторгуватися за посади та (у кращому випадку) крісло заступника мера. Цей своєрідний рудимент пострадянської політичної системи вже давно став трендом українських виборчих баталій. Саме на такій значущій посаді місцеві політики змогли б реалізувати власні таланти у сфері приватизації об’єктів ЖКГ, в утилізації сміття, у збиранні грошей з маршрутників. Повторити, так би мовити, «успіхи» Василя Жорноклея, який на нетривалий час виторгував для себе посаду заступника і негайно перетворився з «борця з корупцією» в пересічного чиновника.

Але гірка іронія у тому, що торгуватися ні з ким чинна влада не буде. І просити, пропонувати – «візьміть, будь ласка, посаду заступника, тільки не критикуйте» ніхто не буде. А викинуті кошти Іорданову-Воловодюку-Малиновському, які змагатимуться між собою за голоси тих кількох сотень людей, які прийшли на мітинг під міськвиконком, ніхто не поверне.

Позиції чинної влади, її рейтинг та підтримка з боку Порошенка та Гройсмана настільки суттєві, що жоден «торг» буде виглядати як милість по відношенню до опонентів. Достатньо було звернути увагу на те, як вітали вінничани Володимира Гройсмана, на День Європи. Хоча, можливо, хтось і захоче вкласти кошти у заздалегідь провальний бізнес-проект під керівництвом технічних кандидатів, але лише заради однієї мети: максимально забруднити чорною агітацією наше місто.