Учасник АТО з Вінниччини : «Виділення землі - абсурдний процес. Нічого не зрозуміло»

Але чи справді все так прозоро, просто і швидко? Громадський активіст Анатолій Банах поділився своїм баченням ситуації.
– Ми знаємо про стан справ лиш із відгуків та скарг, які до нас надходять. Але поки що вдається всі питання з чиновниками "закривати" в телефонному режимі. Найчастіше проблема полягає в тому, що уповноважені особи  тупо (особливо в районах) не пояснюють бійцям їх права стосовно виділення ділянок, от вони й звертаються до нас. Люди просто не знають, куди їм іти, тож ходять по всіх інстанціях як по колу. Раджу звертатися до Головного управління Держземагентства Вінницької області за місцем розташування земельної ділянки. До клопотання про отримання у власність земельної ділянки додається копія паспорту, ідентифікаційного коду, викопіювання з кадастрової карти, на якій зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а також довідка з військкомату, де особа перебуває на обліку, про участь в антитерористичній операції. Щодо перспектив на виділення земель найближчим часом – я вважаю, що їх вистачить, але не там, де хочуть брати. Хочуть там, де проживають, а у Вінниці із цим проблема. А, взагалі, всі ці моменти прописані у статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Роман МалийІ справді, схоже, що у місті є труднощі із розподілом земель. Свою історію очікування розповів учасник АТО Роман Малий з Батальйону швидкого реагування (в/ч 3008):
– Усі необхідні документи я подав більш ніж півроку тому. Жодної інформації та консультацій по перебігу справи у міськраді мені не надавали. Хоча місяць тому надійшов лист з проханням додати посвідчення та листи, що підтверджують мій статус. Я знову прийшов у Прозорий офіс, там мені сказали, що відповідальні за це дуже зайняті, і попросили залишити документацію охоронцям. Не знаю, чи вони її передали, принаймні, зі мною ніхто так і не зв’язався після цього.  Знаю, деякі товариші, з якими у Маріуполі служили, отримали землі десь біля аеропорту, але знову ж таки, наразі це не засвідчено жодними документами, їх повідомили на словах, мовляв, так буде. Є знайомі, які контактували з місцевими волонтерами, ті намагалися якось допомогти, з’ясувати, в якому документі можна хоч би побачити, де чия земля, але чиновники, посилаючись на секретність інформації, відмовляли їм у цьому. 

Вадим НемировськийВадим Немировський з Другого оперативного батальйону Національної гвардії на бронеавтомобілях (в/ч 3008) також незадоволений перебігом процесу передачі землі.
– Поки я був на передовій, цим питанням займалася моя мама. Демобілізувався 7 серпня 2014 року, і почав оббивати пороги сам. Спершу тижні два бігав, носив документи, намагався домогтися хоч якихось роз’яснень. Але виходило так: приходжу у Прозорий офіс – кажуть, ми цим не займаємось, зверніться туди-то. Я звертаюся, і знову футболять у міськвиконком. Нас збирали, годували обіцянками, а офіційно – нічого нема. Мені казали, що виділять ділянку за містом під садівництво і 10 соток під забудову у місті, усі терміни вже спливають. На початку серпня була сесія міськвиконкому, і ось вже місяць хлопцям приходять відмови. Сил терпіти вже нема, то вони ходять судитися. Це просто абсурдний процес: ми ж до цього не тягнулися, ні про що не просили, але якщо вже пообіцяли, то будьте ласкаві, виконуйте… Ще один момент. В Прозорому офісі мені порадили особисто їздити по районах і якимось дивовижним чином самостійно шукати собі землю, домовлятися про неї, і у разі, якщо це вийде зробити, вже звернутися до них. Можете собі уявити – треба ходити на роботу, заробляти, повертатися до нормального життя, а чиновники пропонують мені просити собі землі незрозуміло де і незрозуміло в кого. З волонтерами я не контактував, якщо чесно, вже просто втомився битися головою об лід.

Ярослав СолігорБоєць Дев’ятого територіального батальйону «Вінниця» Ярослав Солігор – один із «щасливчиків», які 14 серпня брали участь в жеребкуванні міської ради по розподілу 70 земельних ділянок. Він розповів, що було після того, як місце розташування його ділянки було визначено.
– Дуже довго я чекав, з серпня минулого року. Процес затягували як могли. Вже коли й не сподівався, зателефонували з міської ради, запросили на це жеребкування. Мені дісталася ділянка під забудову на вулиці Віктора Блащука. Здавалося б, справа наближається до логічного кінця, але після того, як місце визначилося, затишшя продовжилося. До цих пір ні слуху ні духу, і що робити далі, я не маю жодного уявлення. 

Довідка

Окремим дорученням голови Держземагентства України Сергія Руденка учасникам АТО, а також родинам загиблих бійців надано право на отримання ділянок для будівництва, садівництва, дачного та селянського господарства. Якщо учасник АТО не скористався правом на безкоштовне отримання землі раніше та надав усі необхідні документи, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України йому надається земельна ділянка. 

Більш детальну інформацію щодо цього процесу у Вінниці надає ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Згідно з офіційними роз’ясненнями управління, учасник АТО подає клопотання щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою до Вінницької міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Протягом 30 днів приймається рішення про дозвіл. Документи із землеустрою розробляються інженерами-землевпорядниками впродовж 6 місяців, і потім підлягають погодженню з Департаментом архітектури, містобудування та кадастру, а також з управлінням Держгеокадастру. 
Потім протягом 14 робочих днів відбувається процес реєстрації ділянки у земельному кадастрі, після чого Вінницькою міською радою приймається рішення про затвердження землевпорядної документації та про передачу ділянки у власність. Врешті-решт, учасник АТО повинен зареєструвати право власності на землю в Укрдержреєстрі. Щодо витрат самого бійця, в ідеалі вони складають 1639 грн., – 1400 грн. за розробку документації із землеустрою та 239 грн. за реєстрацію права власності.