Після такого заклику варто очікувати, як мінімум, виконання канкану. Але майдан Незалежності у Вінниці мало чим нагадує паризький Moulin Rouge, відповідно – і канкану не було. А був такий собі ансамбль «ложкарів та каструльників». Зрозуміло, бо й «девочки» - від 70+.
29 травня перед мерією відбулася анонсована Народною радою Майдану Вінниччини й особисто її активістом бізнесменом Віктором Малиновським акція «Марш пустих каструль, мирна хода з каструлями та черпаками». Пікетом це назвати можна, ходою – ні. «Бабушек Малиновського» і трошки дідусів було трохи більше сотні. Прийшли вимагати «підняття прожиткового рівня до реального (європейського)» - так значилося у їхніх листівках. Про це ж говорили і зі сходів перед мерією. Власне, цілком нормальна вимога, якщо не іронізувати зі слова «європейського». Дійсно, людям скрутно, дійсно, грошей бракує… Проте, сьогодні ж на сесії міської ради одним із питань порядку денного було голосування за Звернення до Кабміну щодо підняття прожиткового мінімуму з 1 липня, а не з 1 грудня, як запланував Уряд. Тобто, підштовхувати депутатів і не варто було, бо обранці вінничан і так цією проблемою перейнялися.
Але ж свою причетність до цієї справи вічним вінницьким опозиціонерам треба було довести, а заодно і самодіяльність показати на головному майдані Вінниці.
Спочатку було оголошено вимоги. Перша - прожитковий мінімум має складати – 2875 грн, у кого не такий – нехай влада доплачує Друга - пільговий проїзд (пільги, до речі, влада вже повернула відповідним категоріям громадян – авт.). Третя – скасувати тарифи. Четверта -провести експертизу діяльності «Вінницької транспортної компанії». Мовляв, «а чому компанія виділила два млн грн на розвиток Вінницького аеропорту?»; «Кому потрібен цей аеропорт?»; «Це тільки, щоб хасиди літали». Відповіді на ці питання, напевно, знає і сам Віктор Малиновський – аеропорт підпорядковано цій самій транспортній компанії, і компанія має його розвивати; вінничани чекають на рейси, бо це зручно і т.д. Але, схоже, не з Вінницького аеропорту літає Віктор Малиновський… І остання, п’ята вимога, стосуваласязаконотворчості – затвердити Закон «Про єдиний енергетичний баланс. На фоні цих соціальних та політичних вимог гучніше за офіційних ораторів, волала без мікрофону якась бабуся: «Боящийся не знает радостей любви!» Щось вона знає…
Нарешті, перейшли до концерту. Ось тут і прозвучала коронна фраза Віктора Малиновського: «Девочки, работаем! Леночка, оркестр!»
«Девочки» дістали ложки та миски, якійсь, їхнього ж віку дідусь, – металевий чайник – і пішла «музика»… Імпровізували як могли, намагалися залучити перехожих, пропонуючи каструлі: «Беріть каструлю, постукайте!» Сторонніх, бажаючих доєднатися до цього гуртка, не знайшлося.
Ініціативна група відправилася до депутатів на сесію, інші, «розжарені» власною музичною творчістю, подалися далі. Казали, що їм ще сьогодні заарештованого Хорта з суду визволяти треба…
ФОТО: Віталія Короленко