Від чоботаря до візажиста: 90 вінничан з особливими потребами опановують нові професії
Люди з особливими потребами мають змогу отримати для себе роботу у Вінниці.
В стінах вінницького міжрегіонального центру професіійної реабілітації інвалідів «Поділля» для них проводять фахове навчання за 22 різноманітними спеціальностями: від чоботаря до візажиста. І, з огляду на популярність закладу, це ще далеко не межа.
– Станом на сьогодні наші професійні курси відвідує 90 слухачів. Всього протягом року ми навчаємо близько 250 осіб, – пояснює директор «Поділля» Роман Штогрин.
Великий попит на послуги центру породжує унікальність навчального процесу. Справа в тому, що слухачі курсів засвоюють нові професії в так званих «інтегрованих» групах, в яких люди з вадами здоров'я отримують освіту разом із тими, хто немає інвалідності.
Так, в групі кухарів пліч-о-пліч навчаються вісім осіб з проблемами слухового апарату і двоє здорових громадян.
– Ми вже навчилися добре розуміти один одного, – каже учениця групи Ольга. – Ми засвоюємо мову жестів і гарно спілкуємося в колективі.
Викладачі запевняють, що час відкинути будь які стереотипи та дискримінацію по відношенню до людей з особливими потребами давно настав, адже вони мають таке саме право на освіту та працю, як і всі інші.
– Всі слухачі наших курсів – чудові кухарі, – розповідає викладачка Людмила Волинець. – Вони гарно знають всі технологічні процеси і вміють правильно сервірувати стіл і подавати страви. Так що роботодавці мають звернути на них увагу.
Самі майбутні кухарі задоволені навчанням і майбутньою професією.
– Я дуже люблю дізнаватися щось нове, – пояснює мовою жестів учень Юрій. – В кухарстві я ще багато чого не знаю, але щодня відкриваю для себе багато цікавого.
А для декого з них кулінарія –спосіб для влаштування особистого життя.
– Я хочу бути хорошою господинею для свого майбутнього чоловіка, тому вчуся на кухаря, – говорить мовою жестів Надія.
Дружня атмосфера панує і в інших фахових групах. Наприклад, слухачі курсів манікюру за час навчання встигли стати більше, ніж «однокашниками».
– Наші учениці роблять ряд процедур: фарбують нігті, оформляють їх візерунками та надають їм форми, – роз'яснює викладач Наталя Іванівна. – Ми не розділяємо їх за станом здоров'я чи за якимось іншим принципом. Вони всі дуже здружилися і підтримують стосунки поза навчанням. І всі вони вправні.
Підтверджують слова наставниці і майстрині манікюру.
– Для роботи ми потребуємо просто комфортних умов, – каже манікюрниця на візку Тетяна. – Я маю художню освіту, тому мені стало цікаво робити міні-художні роботи на нігтях. Це цікава професія, особливо для дівчини.
Інколи підопічні центру обирають для себе незвичайні, на перший погляд професії. Тут легко можна зустріти таку рідкість, як чоловік-візажист.
– До того, як отримав інвалідність, я займався аерографією, малював на стінах та автомобілях, – каже майбутній візажист Юрій. – Зараз мені цікаво опанувати таку техніку, як аеромакіяж. Це тонування обличчя за допомогою спеціального аерографа.
В «Поділлі» кожен бажаючий може стати флористом, фотографом, швецем та опанувати ще багато професій. В середньому курси тривають декілька місяців, однак в деяких випадках тривають до року. Своєрідним «ноу-хау» центру є спеціальні індивідуальні курси, на яких громадяни з особливими потребами навчаються віч-на-віч ізвикладачем.
В подальшому при центрі планують відкрити соціальні підприємства для трудової адаптації своїх випускників.
Коментарі