У Вінниці чоловіка розчавило екскаватором — ніхто не винен

Іван Шафранський загинув, ремонтуючи двигун екскаватора. Він не був оформлений на роботу офіційно, тому Надія вже другий рік намагається довести у суді, що чоловік працював на вінницького підприємця. Сам підприємець це заперечує, каже, що покійний хотів купити той екскаватор

Справу про відшкодування за смерть Івани Шафранського зараз розглядають у Вищому спеціалізованому суді. Щоб довести, що чоловік загинув на роботі, дружина уже другий рік штурмує українські суди. Адже коли на Івана впав екскаватор, міліція не склала навіть протоколу огляду місця події. Не перевіряв цей випадок і Держгірпромнагляд. А прокуратура під час перевірки лише спромоглася відправити запит у центр зайнятості та податкову.

Заробляв гроші на лікування сина

Трагедія сталася 13 березня 2012 року на території, яку орендував підприємець Іван Ткачук на вулиці Чехова, 29. Саме туди Іван Шафранський пішов ремонтувати екскаватор - за 80 гривень на день. Дружина вмовляла не йти у цей день на роботу, але чоловік не послухався. Адже родині потрібні були кошти на лікування тяжко хворого сина.

- Моє серце наче відчувало щось погане, - каже Надія. - У цей день після обіду моє життя змінилося назавжди. Приїхав Іван Ткачук - підприємець, у якого працював чоловік, і сказав, що трапився нещасний випадок і мій чоловік у реанімації…

За словами дружини загиблого, її чоловік і раніше працював на цього підприємця, також неофіційно, адже той не хотів сплачувати податки. Тож Шафранський вирішив піти на іншу роботу, але 10 березня до нього зателефонував власник екскаватора, і попросив, щоб він вийшов на роботу: треба було відремонтувати двигун екскаватора. І запропонував 80 гривень за кожен день роботи.

- Про горе, яке сталося з моїм чоловіком, я дізналася від самого підприємця Івана Ткачука, - розповідає дружина загиблого. - Він приїхав до нас додому, і ми разом поїхали в лікарню. Дорогою він мені розповідав, як це сталося. Говорив, що мій чоловік сам ставив двигун. Я в це не повірила, оскільки фізично це неможливо. За словами Ткачука, коли сталося нещастя, вони викликали швидку, а тим часом за допомогою крана підняли екскаватор і витягнули мого чоловіка, загорнули в покривало та поклали в автівку підприємця. Ткачук не дочекався медиків та разом зі своїм другом повіз мого чоловіка до лікарні, а на перехресті вулиць Островського і Некрасова вони побачили швидку і перенесли його у машину швидкої допомоги.

Чоловік помер - підприємець все перекрутив…

У лікарні, зі слів Надії, версія подій у підприємця змінилася, щойно він побачив правоохоронців. Просто перед ошелешеною дружиною постраждалого він почав пояснювати правоохоронцям, що її чоловік нібито хотів купити екскаватор за шістдесят тисяч гривень. Виходило, що він поліз у робі під екскаватор, щоб оглянути майбутню покупку.

- У нашій сім'ї про купівлю якоїсь техніки і мови не було, - зі сльозами на очах каже Надія. - Ми живемо у маленькій квартирі. У нас хворий на ДЦП син, і всі кошти, які заробляв чоловік, ішли на лікування. Я не працюю. Який екскаватор, звідки у нас такі гроші?! За словами жінки, довести, що її чоловік помер на роботі через грубе порушення правил безпеки, вона не змогла. Огляду місця події правоохоронці не зробили. Винесли постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Прокуратура не досліджувала обставини, не робила експертиз.

- Усім байдуже до смерті мого чоловіка, - каже Надія. - Відмову у порушенні кримінальної справи я оскаржувала у суді.

- Я хочу застерегти всіх, хто шукає роботу у приватних підприємців: будьте пильними, укладайте трудовий договір, - каже Надія. - А нам із сином залишається сподіватися на справедливість, хоч як важко її добитися. Перед Богом ми всі рівні - і багаті, і бідні. І всім, хто винен у загибелі мого чоловіка, нехай Бог буде суддею!

Мріяли про операцію, а не про екскаватор

Як розповідає Надія, після прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу кримінальне провадження відкрили, але після всіх відмов, апеляцій та року поневіряння по судах нічого не змінилося.

- Нас із сином, який втратив свого батька, його любов і опіку, а до того ж і віру у справедливість, ніхто не підтримує, куди б ми не зверталися, - розповідає жінка. - У нашій сім’ї сталося горе, біль втрати, якої ми зазнали, ніколи не мине. У нас із чоловіком була мрія: зробити сину операцію, щоб він ходив і був здоровий. Ось про що ми думали, а не про те, щоб купляти екскаватор у людини, яка просто бреше про наміри мого покійного чоловіка, щоб уникнути відповідальності. За словами Надії, вона зверталась із заявою до Генерального прокурора України і в секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на що їй відповіли, що перевіркою загибелі її чоловіка має здійснювати прокуратура в м. Вінниці.      

«Вона просто хотіла грошей»

- Я вже давно не приватний підприємець, вік уже не той, - каже Іван Ткачук. - Шафранський дійсно хотів придбати цей екскаватор, але трапилася трагедія. А його жінка вирішила отримати від мене гроші, ні багато ні мало - півмільйона гривень. Ії перший позов не задовольнив міський суд, а в апеляційному взагалі було шоу. Ії захист викликав свідків з її села, які давали різні покази, плуталися в них і взагалі свідчили не по справі. Але це їй нічого не дало - суд лишив вирок без змін.

Ніхто нічого не розслідував

За словами захисника Надії, Сергія Богословського, справа не зрушила з місця, і складно довести, що Іван помер на робочому місці, адже на сьогодні  ні прокуратура Вінниці, ні міліція належним чином так і не довели факт трудових відносин (хоч і не офіційних)  між Іваном Шафранським та Іваном Ткачуком, який на час трагічного випадку був приватним підприємцем, відповідно і по даний час винних осіб не притягнено до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 271, 272 Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці та за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

- На сьогоднішній день триває кримінальне провадження за фактом загибелі Шафранського проводять перевірку, - каже Сергiй Богословський. -  Докази про те, що померлий дійсно працював у пiдприємця є, вони явні, про це говорять більшість свідків, що свідчили в суді.

За словами захисника, замiсть всановлювати, що загиблий працював у пiдприємця, прокуратура лише дiзналася, що Ткачук на момент загибелі Шафранського дійсно був приватним підприємцем. Також стало вiдомо, що ніяких доходів пiдприємець не отримував, відповідно до поданих ним же декларацій. Iще прокуратура отримала відповідь з центру зайнятості, що підприємець не використовував найману працю, трудові договори з працівниками не укладав. А другої відповіді і не могло бути, оскільки наймана праця використовувалась нелегально і ніякі трудові відноси офіційно не оформлювались. Ці обставини прокуратура не досліджувала та не перевіряла.

- Можливо, просто правоохоронні органи не хочуть, або не зацікавлені їх досліджувати та доводити..? - каже захисник. - Тоді виникає питання, а за що ж вони отримують заробітну плату з податків, які сплачуємо ми з вами, якщо  вони навіть не в змозі довести неофіційні трудові відносини, під час яких і загинула людина.

З офіційної відповіді прокуратури

«У ході перевірки норм охорони праці та правил безпеки не встанолено,  дослідчою перевіркою не встановлено наявність трудових відносин між Іваном Ткачком та Іваном Шафранським». У тій же відповіді нижче зазначено, що у порушенні кримінальної справи відмовлено. Саме, цю постанову Надія Шафранська оскаржувала у суді.

Об’єктивне розслідування факту загибелі Івана Шафранського міліція проводити не буде.

Андрiй Бондаренко (45), правозахисник, профспiлковий лiдер

- Приховування нещасних випадків, які трапились на виробництві, на жаль, є системним явищем в Україні. Хоча шкоду, яка завдана працівникові, а у випадку загибелі його утриманцям, відшкодовує не роботодавець, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Якщо Іван Шафранський дійсно загинув, ремонтуючи двигун екскаватора, який належав фізичній особі-підприємцю Івану Ткачуку, то жінці та дитині загиблого Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний надати допомогу, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Так згідно з цим законом: «У разі   настання   страхового   випадку   Фонд соціального страхування  від  нещасних  випадків  зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно  та  в  повному  обсязі  відшкодовувати   шкоду, заподіяну  працівникові  внаслідок  ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,  виплачуючи йому або особам,  які перебували  на його утриманні:

- пенсію  у  зв'язку  з  втратою  годувальника,  який  помер внаслідок   нещасного  випадку  на  виробництві  або  професійного захворювання;

- організувати  поховання  померлого,  відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов».

Підставою для виплати страхових виплат є акт розслідування нещасного  випадку, складений за встановленою формою. Зі слів Надії Шафранської слідує, що акт розслідування нещасного випадку не складався, оскільки офіційна версія, яка влаштувала міліцію, це – нещасний випадок, не пов'язаний з виконанням Іваном Шафранським трудових функцій.

Чому ж роботодавці приховують нещасні випадки на виробництві? Згідно з чинним законодавством роботодавець зобов’язаний створити належні та небезпечні для життя та здоров’я  працівника умови роботи. Якщо роботодавець цього не зробив і внаслідок цього трапилася загибель працівника, то винна особа має бути притягнута до кримінальної відповідальності. Максимальне покарання за порушення вимог законодавства про охорону праці передбачене до семи років позбавлення волі.

Об’єктивне розслідування факту загибелі Івана Шафранського міліція проводити не буде, з причин повної моральної деградації осіб, які працюють в органах МВС. Для підприємця Івана Ткачука, задля уникнення кримінальної відповідальності,  дешевше буде «порішати» з міліцією, що офіційна версія загибелі – нещасний випадок під час огляду екскаватора з метою його покупки. І як би смішно це не виглядало – це офіційна версія, яка позбавляє рідних загиблого права отримати соціальні виплати та компенсації за шкоду, завдану загибеллю на виробництві.

Те, що Іван Шафранський не був прийнятий наказом на роботу, не позбавляє його сім’ю права на відшкодування шкоди, спричиненої його загибеллю. Згідно з трудовим законодавством, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Членам сім’ї загиблого не слід розраховувати на об’єктивне розслідування міліцією факту смерті. Я б порадив почати з того, що в суді, в цивільному процесі, довести показами свідків факт, що Іван Шафранський працював, як найманий працівник, у підприємця Івана Ткачука. А вже після доведеності даного факту наполягати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків організувати проведення розслідування факту загибелі на виробництві, за результатом якого скласти відповідний акт.