Донецьким і вінницьким людям варто налагоджувати діалог і шукати розуміння, - викладач ДонНУ у Вінниці

Корінна донеччанка, в.о.завідувача кафедри журналістики Донецького національного університету Олена Тараненко розповіла про переїзд із Донецька до Вінниці, а також про те, як більш за півроку обжилася у місті. Пані Олена каже, що при переїзді допомога, звісно, потрібна, але моральна підтримка - просто необхідна.

А ще Олена Тараненко каже, і це підтверджує науковими працями, що Донецьк із давніх часів - це Слобідська Україна, а не "исконно русская земля".

- Чи довго вирішували про переїзд до Вінниці?

- Для мене взагалі не було вибору, тому що я не могла собі уявити, як буду працювати в університеті ДНР. Ці "прекрасні" люди полегшили мій вибір. Наша родина завжди підтримувала позицію, що Україна - єдина держава. У липні до нас додому прийшли з обшуком ДНРівці - сусіди написали донос, що ми не підтримуємо ДНР. Чоловіка заарештували. Це була довга і драматична історія з викупом, покиданням міста, навіть згадувати про це не хочеться. Донецьк залишили, приїхали до Запоріжжя. Синів відправили із міста ще раніше, адже настали страшні часи. Завжди казали, що дівчинкою бути страшніше, вона менш захищена… але влітку стало ясно, що хлопцем бути ще страшніше і небезпечніше. Їх могли мобілізувати у ДНР, на вулицях хапали хлопців і забирали у військо. Це був дуже важкий період, період майже втраченої надії. Коли не було ясно, що буде з нашим життям, з роботою, з університетом. У вересні відбувся збройний захват університету, і вже майже стало ясно, що нічого не буде. І коли прийшла звістка про Вінницю, то це був не вибір, а велика радість. Із п'ятого жовтня я у Вінниці, наймаємо квартиру. З того часу налагоджували навчальний процес.

- Чи залишилися у Донецьку ваші друзі, рідні?

- Мій брат з родиною переїхав до Полтави, а моя мама, чоловік і двоє синів - у Вінниці разом зі мною. Там, на жаль, для мене і для них, залишилися деякі друзі, саме друзі, ті, хто ж такої позиції, як і я, але не мають змоги виїхати. Одні не можуть цього зробити через батьків, інші через малих дітей. Хоча зараз події відбуваються так пришвидшено, що, можливо, доведеться і їм покинути Донецьк. Наш будинок, який там залишили, може, назавжди, під пильним оком наших сусідів. Ми не можемо навіть попросити друзів подивитися, що там відбувається. Тільки двічі за увесь цей період, що ми живемо тут, мої друзі, ламаючи мій спротив, туди проникали. Кажуть, що будинок немов би стоїть, ніхто там не живе. Не можу навіть своїх друзів просити, щоб вони туди пішли подивилися, адже їх можуть заарештувати, а як я після цього буду жити далі?

2015-02-23-v8b.jpg

- Як студенти сприйняли звістку про переїзд?

- Ні для кого не секрет, що певна частина як студентів, так і викладачів залишилася у ДНР. За те, що університет евакуювався, ми маємо дуже дякувати нашому ректору Роману Гринюку, ініціативній групі викладачів і студентів. Коли Міносвіти оголосило такий режим, що студенти можуть бути вільними слухачами інших вузів, дуже багато наших студентів опинилися у Києві і не сиділи на місці. Вони ходили по міністерствах.

Студенти третього курсу розповідають смішну історію про те, як вони сходили до Міністерства освіти. Прийшли із петицією, зареєстрували і ввечері це обговорюють у гуртожитку. І на мобільний телефон (вони ж залишили контакти, хоча й мало на що сподівалися) одній зі студенток, саме спеціальності "Журналістика", - дзвінок. Вона піднімає трубку і чує, що їй телефонує міністр освіти Сергій Миронович Квіт, і каже, що хотів би з нею поспілкуватися. Студентка аж сіла від неочікуваності, а друзі в кімнаті не могли зрозуміти, з ким вона розмовляє і що її так вразило.

Студенти дуже зраділи, що ми залишаємося разом. Студенти - такий народ, який йде за своїм вчителем. Цікавилися менше про місто, в яке їдемо, а більше питали про викладачів, які залишилися з нами. Більшість першокурсників залишилася у ДНР, другий курс спеціальності "Журналістика" перейшли до Вінниці десь 50%, третій курс - 80%, четвертий майже весь з нами. А п'ятий курс, і я їх розумію, їх трішки менше, отримали дипломи наприкінці червня, коли не було нічого ясно, і на магістратуру деякі пішли у інші українські вузи.

- Коли почала працювати кафедра журналістики у Вінниці?

- Кафедра журналістики розпочала навчання студентів четвертого листопада. Спочатку зі студентами першого курсу, потім зі своєрідною "збірною" спеціальності. Паралельно велося дистанційне навчання на платформах ДонНУ, а з 12 січня - повноцінний навчальний процес зі студентами другого, третього і четвертого курсів. Він триває і зараз, повним ходом йде сесія. Спеціалісти та магістри спеціальності "Журналістика" пройшли переддипломні практики, дописують випускові роботи. Другого березня розпочнеться другий семестр вже повністю в стаціонарному режимі.

- Як облаштовувалися у Вінниці?

- Нам дуже допомагали в цьому питанні міська і обласна влада. Коли ми приїхали то не було свого приміщення - міська влада надала нам корпус колишнього заводу "Кристал", але ми не могли його освоювати, бо мали пройти певні юридичні аспекти. А нам потрібно було десь просто збиратися, і ми збиралися на Козицького, в Інституті післядипломної освіти. Департамент освіти надав конференц-залу, і ми там усі працювали як у ньюз-румі. А я, коли прибула до Вінниці, зробила так, як ми робили в Донецьку. Там ми дуже товаришували із Донецьким прес-клубом, у нас були партнерські стосунки. Я пішла до Вінницького прес-клубу, познайомилася із Наталею Болховською (керівник прес-клубу. - Ред.). Вона мені допомогла і порадами, і налагодженням якихось зв'язків. І саме, мабуть, через розповіді Наталі, з'явилася у нашому житті Світлана Дубина (керівник громадської організації "ВІСЬ". - Ред.). Ми познайомилися у Фейсбуці і почали працювати над проектом "Діалоги розуміння". Наразі кафедра журналістики має своє приміщення, навчальні аудиторії, навіть невеличку власну бібліотеку, сформовану з дарунків наших давніх друзів та партнерів - редакції газети "День", Академії Української Преси, ГО "Новомедіа". Налагодили тісні зв'язки з Вінницькою організацією НСЖУ, товариством "Знання". Отримали дружню допомогу від НУ "Острозька академія".

- Яка мета проекту "Діалоги розуміння"?

- Розуміння є найважливішим, і саме оті стереотипи і бар'єри, які є між людьми, не дають їм порозумітися. А це призводить до агресії і до війни. Фішкою цієї програми є "Історії несепаратисток". Найбільша для нас образа, коли чуємо, як люди кажуть: "Он сепаратисти наїхали". Люди не хочуть навіть подумати, що сепаратисти залишилися там, а сюди люди приїхали, шукаючи порятунку від них. Справа помаленьку просувається, навіть готуємо збірку "Історії несепаратисток", пишуть наші викладачки, пишуть студентки. Чому саме дівчата, тому що це грантова програма від "Українського жіночого фонду".

14 лютого пройде майстер-клас із рукоділля - валяння квітів. Вінничанки і донеччанки валятимуть троянду, адже це символ Донецька. Коли наші опоненти там на площах кричать "Донбасс - исконно русская земля", то усім ясно, що яка вона ж русская? Де та "ісконність" саме Росії? Ми забуваємо, що більша частина Донецької області - це Слобожанщина, Слобідська Україна. Артемівськ, колишній Бухмут - це козацькі станиці і Слобідська Україна, тому це буде тренінг "Троянди Слобожанщини", адже маємо знайомити вінницьку громаду із нашими традиціями і звичаями. На Масляну кафедра філософії Вінницького державного педуніверситету ім.М.Коцюбинського запросила нас на традиційні Колодки - будемо знайомитися з етнографічними традиціями Поділля.

- На Вашу думку, як потрібно донецьким і вінницьким налагоджувати діалог розуміння?

- Рецептів не має. Нам часто нагадують, що у Вінниці ми - гості, а не господарі, ми не сперечаємося з цим, бо так воно і є. Нам просто потрібно говорити і спілкуватися між собою, аби руйнувати стереотипи. Часто дивуються, що ми теж розмовляємо українською, любимо Україну і маємо однакові інтереси. Доки у нас залишатиметься поняття - "Ми-Вони", нічого не буде.

- Які плани на майбутнє?

- Ми глибоко віримо, що Україна буде єдиною державою. А Донецький університет залишиться українським і у Вінниці, і у Донецьку. Вінниця нас дуже тепло прийняла, тому залишати її повністю не хотілося б. Чи повернуся особисто я в Донецьк після закінчення війни, не можу сказати. Війна рано чи пізно закінчиться, а от що робити із тими людьми, які підтримували ДНР… Надто багато часу потрібно, аби змінювати людську свідомість.

myvin
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
48 просмотров в январе
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Происшествия
За сутки подразделения ГУ ГСЧС Украины в Винницкой области 18 раз выезжали на буксировку автомобилей из снежных заносов. Спасатели оказана помощь в буксировке 22 транспортным средствам. Для оказания помощи от ГСЧС привлекалось 65 человек личного состава и 18 единиц спецтехники.В частности, аварийно-спасательные работы проводились в следующих районах области: Казатинском, Шаргородском, Тростянецком, Немировском, Бершадском, Мурованокуриловецком, Винницком,...
Происшествия
В селе Писаревка Винницкой области было сорвано собрание местной общины, которая собиралась рассмотреть вопрос перехода вместе с храмом в лоно ПЦУ. В село приехала многочисленная группа священников бывшей УПЦ МП с группой парней спортивного телосложения, которые силой препятствовали проведению собрания. Более того, председателя сельсовета Дмитрия Науменко незваные гости избили, нанеся ему несколько ударов в голову. Та же участь постигла местного участковог...
Общество
В народном календаре 24 января - день Федосея-Весняка. По погоде в этот день предсказывали весну, примечали, чего ждать от сева, каким будет урожай. Приметы на 24 января   24 января выдался теплый денек – весна скоро придет и принесет много дождей. Сильная оттепель – весна загостится на земле надолго. В старину говорили, что «хилая зима – живучая», то есть, зимняя оттепель затянется надолго. Еще одна поговорка на эту тему: "Если в январе март, то и в марте...
Происшествия
Винницу накрыл обильный снегопад, который и до сих пор не утихает. Город утром остановился в пробках и тягнучках, говорится в ТСН.16:45.  На двух трассах Стрый-Знаменка и Житомир - Могилев-Подольский решили ограничить движение крупногабаритного транспорта. На подъездах к Виннице утром в сугробах застряло четыре фуры. Водители возмущаются, мол, дороги утром вообще не чистили. Коммунальную технику журналисты увидели только в городе.  Из-за снегопада на автов...
Происшествия
Утром 23 января во селе Бабчинцы Черновецкого района загорелся жилой дом. Об этом информирует УГСЧС в Винницкой области.Районные спасатели на месте происшествия обнаружили мужчину без признаков жизни. Погибшим оказался 58-летний сын владельца домовладения.Сам пожар потушили за час. Предполагаемая причина возгорания - неосторожность при курении.
Общество
Сегодня в Виннице выпало большое количество снега вследствие чего дороги и улицы города оказались засыпаны снегом. Для предотвращения налипания и увеличение его количества на дорогах города в усиленном режиме работает коммунальная техника, которая убирает снег и посыпают дороги противогололеднойсмесью. Більше читайте тут: http://vn.presspoint.in.ua/2019/01/23/66929
Происшествия
Близ села Бохоники Винницкого района 13 января нашли труп неизвестного мужчины. Об этом говорится в сообщении ГУ ЧП области. Тело нашли возле базы отдыха Dream Park.За десять дней полиции не удалось установить личность покойника. Поэтому правоохранители просят граждан узнать вещи. Мужчина был одет в темно-синюю куртку, черную шапку, серые спортивные штаны.Приметы самого мужчины: на вид около 35 лет, рост 170 см, худощавого телосложения. Любую информацию о...
Происшествия
Сегодня, 23 января, в Виннице произошло дорожно-транспортное происшествие с участием трамвая и грузовика. Авария произошла около 13:30 неподалеку "Книжки". Грузовой автомобиль "Газ" протаранил трамвайный вагон. Транспортные средства не разминулись на перекрестке улиц Хмельницкое шоссе и Блока. В результате столкновения повреждена обшивка трамвая. Повреждения также получил и грузовой автомобиль. На данный момент информации о пострадавших нет. Движение трамв...
Общество
22 января состоялось общее собрание религиозной общины Рождества Пресвятой Богородицы в с. Микулинцы Литинского района.После длительного обсуждения ситуации в церковной жизни Украины община единогласно принял решение о выходе из подчинения УПЦ в единстве с Московским патриархатом и присоединения к Поместной Православной Церкви Украины. Напосним, что в Винницкой области за неделю до Поместной церкви Украины присоединилось 6 приходов.