Олег Скрипка у Вінниці: «Україні треба почати жити по фен-шуй!»

Зіркові одкровення. В інтерв’ю для газети RIA лідер гурту «Воплі Відоплясова» розказав, чому українцям варто скоріше перевернути прапор і переписати гімн, як до життя в Києві адаптувалися кримські татари, яких у 2014 році музикант приютив у своєму будинку, і чому для власних дітей він є «батьком для розваг»

28 квітня у Будинку офіцерів завдяки концертній агенції Олега Збаращука та компанії «Квартал-Концерт» відгримів феєричний концерт гурту «ВВ», який став однією з найбільш обговорюваних культурних подій Вінниці за останній час. 50-річний Олег Скрипка підкорив вінничан своєю харизмою і відкритістю.

- Олеже, до Вінниці ви приїздили не раз. Маєте тут багато друзів?

- Друзів у Вінниці небагато, але є прекрасний вінницький гурт «Очеретяний кіт», з яким ми дуже давно товаришуємо. Вони виступали і на наших «Вечорницях», і на «Країні мрій», де ми навіть трішечки співали разом, і якось робили мені дискотеку у Вінниці. Загалом для мене Вінниця - це та мальовнича, солодка, пишна Центральна Україна. Тут смачна кухня, гарні люди і дуже смачна вінницька мова. Щоразу відмічаю, яке місто красиве, а головне - перебуває у гарній динаміці, розвивається. Я вірю, що той потенціал, який є в України, буде розцвітати, і Вінниця якраз одна з найперших почне квітнути.

- Нещодавно вінничани мали нагоду бачити вас у фільмі Нани Джорджадзе «Моя русалка, моя Лореляй». Там ви зіграли міліціонера, а самі колись мали проблеми з міліцією?

- Звісно. Думаю, всі хлопці мого покоління мали якісь історії з міліцією. Хоча я зовсім не був хуліганом. Це все відбувалось автоматично: якщо ти - людська істота в Радянському Союзі, то неодмінно будуть проблеми з міліцією. На щастя, все добре вирішувалось, але, чесно кажучи, неприємний осад лишився. Мабуть, ця роль знайшла мене, аби я зняв всі негативні нашарування. Коли грав свого персонажа, мені потрібно було згадати добрих міліціонерів. І виявилося, що їх у моєму житті було не менше, ніж поганих. А під час зйомок я затоваришував з міліціонером, який був в охороні нашого знімального майданчика. Обидва були у формі, тож одразу знайшли спільну мову і постійно теревенили про життя. А після наших довгих розмов він дуже здивувався, коли дізнався, що я ніколи не служив у міліції.

- Після зйомок не виникло бажання зняти власний фільм? Режисерські здібності у вас, напевно, є!

- Ні, поки про це не думаю. Окрім того, що треба бути талановитим режисером і щось розуміти про кіно, ще доведеться виконувати менеджерську роботу: знайти кошти, створити класну команду і все інше. Поки що це нереально, а мені є чим іншим займатися.

- Зараз в Україні розпочалась нова економічна криза, яку багато хто порівнює із кризою 90-х. Як ви тоді пережили скрутні часи і що можете порадити людям: у що вкладати гроші і взагалі - як вижити у цей час?

- В 90-х роках я жив у Франції, де на руки отримував 1000 євро гонорару. Коли приїжджав в Україну, почував себе справжнім мільярдером. Тоді криза мене обійшла стороною і я її абсолютно не відчув. А зараз всім просто треба ставати менш вимогливими, працювати на результат і більше довіряти людям. Останнім часом в Україні був надлишок грошей і великий брак спеціалістів. Через те, що роботи стало менше, люди почали більш відповідально ставитися до своєї праці. Усі ті непрофесіонали, що брали величезні гонорари, зараз повідпадали, ринок став якіснішим, а люди почали краще і швидше працювати. Єдине, що повернулось із 90-х - це шахраї, які сьогодні знову з’явилися і, користуючись відсутністю роботи, намагаються тебе безкоштовно використати. Але нічого - ми ж тоді піднялися, а зараз підйом буде набагато ефективнішим і швидшим. Я свято вірю, що на цей раз ми побудуємо нормальне суспільство, бо нам уже ніщо не заважає. Тоді завадило, що вчасно не познімали Ленінів. Якщо зараз це зробимо і ще правильно прапор перевернемо й напишемо правильний текст гімну, у нас все вдасться.

- Чим, на вашу думку, нинішній гімн неправильний?

- Гімн - це код, програма. Коли в гімні співається, що ми всі загинемо, все так і відбувається в житті. Тому треба переписати. Те ж стосується питання перевертання прапора, про що багато написано у різних джерелах. Та навіть просто, якщо ми зробимо експеримент і перевернемо прапор - це буде набагато красивіше, він виглядатиме дуже фірмово. На жаль, в Україні досі панує відсутність смаку, що проявляється і в дизайні, і в піснях, і в стосунках між людьми, і в сучасних вишивках та сучасному устрої, який нібито вважається традиційним. Якщо це все змінити і правильно поставити, потроху цей гарний смак і правильний фен-шуй стануть головними резонансними величинами і все стане на свої місця.

- Вдома у вас теж все по фен-шуй?

- Усе ідеально не може бути, але намагаюсь. Кожен із нас усе робить відповідно до свого смаку. Я читаю книжки, багато їжджу за кордон, бачу, як усе робиться у інших країнах, які дійсно є взірцем гармонії і краси. Вони швидко досягли успіху, бо не мали того жахливого радянського періоду, який був проти всього красивого і гармонійного, чиї плоди й досі пожинаємо.

- У квітні на прохання ваших «підопічних» - бійців 25-ї бригади - ви мали презентувати записаний вами гімн УПА. Як усе пройшло?

- Насправді, це не єдині наші «підопічні». Окрім хлопців з Дніпропетровська ми маємо багато інших друзів: полк «Азов», «Айдар», «Дніпро-1», «Київська Русь», 95-та бригада тощо. На жаль, поки презентація тієї військової пісні відкладена. Вона вже майже готова, залишилось трохи довершити. Мрію зробити її зведення в Америці. Якщо в мене будуть кошти, обов’язково це зроблю. Я хотів би поєднати презентацію композиції з фестивалем героїчної пісні, який давно хочу ініціювати. Сьогодні такий фестиваль, як ніколи актуальний. Я можу зробити його своїми зусиллями, але це буде неправильно. Такий захід не має бути в альтернативі з державою, а навпаки - має проходити за її підтримки та Міністерства Збройних сил України.

- Чиновники готові підтримувати цей проект?

- Чесно кажучи, не особливо. Коли говориш з такими формуваннями, як «Дніпро-1» чи «Азов», вони одразу йдуть назустріч, і зовсім інша справа - державні установи, які залишаються консервативною і неактивною складовою нашої держави. Я дотримуюся точки зору, що наша держава поки не сформована, вона не працює. Те, що зараз собою представляють державні інституції - це якісь химерні структури, які є напіволігархічними і напіврадянськими, але аж ніяк не представляють інтереси цієї землі та громадян.

- Як це змінити?

- Я не знаю, як змінити. Все зміниться з часом. Це вже архаїчні структури, які просто не виживуть і скоро перестануть існувати. Як кажуть, час перемеле.

- Ми доживемо до цього?

- Дуже доживемо! Ви ж бачите, як все надзвичайно швидко змінюється. Так що скоро у нас все буде добре.

- Розкажіть, яка доля кримських татар, яких ви влітку 2014 року приютили у своєму заміському будинку під Києвом? Вони знайшли себе на великій Україні?

- Вони знайшли роботу, але так і живуть у мене. Коли вони переїжджали, думали, що це тимчасово, що трішечки поживуть у Києві і повернуться назад. Але поки що найближчим часом це не передбачається. Я спілкувався з багатьма переселенцями, адаптуватися вдалося тим, хто зміг повністю інтегруватися в нове середовище, знайти роботу, друзів і однодумців. Я сам був в еміграції, коли на початку 90-х поїхав у Францію. Моя еміграція не вдалася, тому що я не зміг там створити свій світ. Але я спілкувався з емігрантами, які прекрасно себе почувають, живучи за кордоном. Вони кажуть: якщо ти створиш своє комфортне оточення, своє коло спілкування, знайдеш друзів, роботу, потурбуєшся про духовний світ, матимеш улюблені місця, куди їздитимеш на вихідних, тобі стане тут добре. В інакшому випадку - треба шукати інше місце, де тобі буде комфортно.

- Шанувальники знають вас, як музиканта, актора, організатора фестивалів, навіть дизайнера одягу. Які ще маєте незвідані грані? У чому ще хотіли би себе проявити?

- Ще я є джазменом, діджеєм, ресторатором, звукорежисером, бо працюю у студії, та частково режисером, бо сам знімав кліпи. Думаю, поки що всього цього достатньо.

- Може писати почнете?

- Я й так пишу, бо сам складаю пісні. Зараз я також захопився малими поетичними формами - маленькими віршиками, які вставляються між піснями. Форму взяв з таких літературних напрямків, як кубізм і дадаїзм, які розвивалися на початку ХХ століття, були дуже поширені у 80-х - на початку 90-х років і зараз знову перебувають на хвилі популярності. Також іноді, коли даю інтерв’ю, буває, доводиться повністю переписувати тексти, не кажучи вже про виправлення помилок. Відбувається дуже цікава історія: коли ти розмовляєш з людиною, в режимі діалогу нібито досягаєш порозуміння, а потім виявляється, що вона, пропустивши через себе, все інакше зрозуміла.

- Ви відслідковуєте кожне інтерв’ю, яке даєте?

- Знакові інтерв’ю, що виходять у всеукраїнських виданнях, точно. Бо вони можуть наробити багато шкоди, як, наприклад, те, що я не можу їздити в Росію. В газеті «Сегодня» і ряді інших видань вийшли інтерв’ю, де мої слова були абсолютно перекручені. Це неприємно, бо люди читають і впевнені, що то мої слова, за якими формують думку про мене. Від цих інтерпретацій публічні люди часто страждають. У випадку Росії - не шкодую, це все одно відбулося б, але те, що подібні інтерв’ю зі словами, які я не говорив, викликають такий шквал агресії, дійсно неприємно.

- Ви - батько чотирьох дітей. Колискові і казки для них складаєте?

- Ні. Я тільки на ніч читаю їм іншими авторами написані казки.

- Ви строгий батько?

- Я настільки рідко присутній, що ще бути суворим - немає змісту. Для дітей я - добрий батько для розваг.

- Яка улюблена гра у вашій родині?

- Я не граюся з дітьми. Тільки читаю їм казки і спілкуюся, даю всі відповіді на їх запитання.

- У лютому ви були учасником благодійного аукціону «7 годин в боротьбі за життя», де відомі українці малювали картини. Своє полотно, де хлопчик на березі річки ловить рибу, назвали «Мрія». Чому саме такий сюжет?

- Я взагалі не вмію малювати. Тому поруч була дівчина-консультант, яка показувала, як робити мазки в стилі імпресіонізму. Намалював хлопчика, що сидить на березі ріки, сонечко, що пробивається крізь хмари - і придумав назву картині «Мрія». Буквально в останній момент домалював вудочку, бо замість пасивного образу, коли ти просто сидиш і чекаєш здійснення мрії, захотілось зобразити результат, який можна досягти. До малювання я навряд чи ще повернусь, але було приємно, що картину гарно оцінили, продали за 10 тисяч гривень і з’явився той бажаний результат - можливість допомогти дітям з вадами серця, адже всі виручені кошти були направлені на придбання апарату штучної вентиляції. У квітні з Центром дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України ми також провели «Великі французькі вечорниці» - благодійний концерт, де зібрали більше 200 тисяч гривень. Я дуже задоволений таким результатом, який буде ще кращим, якщо продовжимо це робити. Поки ж запрошую усіх вінничан до Києва на фестиваль «Країна мрій», який пройде 20-21 червня в Музеї у Пирогові.

20minut
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
16 просмотров в феврале
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Винница за последние несколько лет довольно существенно обновила свой облик. Лучше всего это заметно на старых фотографиях, где контраст очевиден. Предлагаем посмотреть подборку городских фото 2003 года. Снимки сделаны в центральной части города. Заметно не отреставрированные здания и старые чешские трамваи, а также троллейбусы. Еще одно, что падает в глаза - это обилие вывесок на Соборной. Фото с сайна vinbazar
Общество
Несколько десятков винницких пенсионеров, которые называют себя активистами, во главе с одиозным адвокатом Валерием Палием в воскресенье, 17 февраля, напали на агитпалатку Петра Порошенко. В знак несогласия с политикой президента они повредили саму палатку, а агитлитературу принялись рвать. Это первый случай не совсем адекватного поведения пожилых людей. До этого месяцами они не совершали никаких хулиганских действий в Виннице. Правоохранителям ничего не о...
Происшествия
В Ладыжине в школе подрались двое учеников. В результате драки один из них получил разрыв селезенки. Сейчас ребенок прооперирован. 14 февраля из дома в больницу был госпитализирован 12-летней семиклассник с травмой живота. При осмотре врачи диагностировали у него разрыв селезенки. Ребенка немедленно прооперировали. Как выяснилось травму мальчик получил накануне в школе во время драки с девятиклассником. Полицией начато уголовное производство по ч. 1 ст. 12...
Криминал
Винницкий городской суд 18 февраля принял решение об отстранении от должности Могилев-Подольского городского головы Петра Бровко. Во время судебного заседания прокурор отмечал, что подозреваемый не должен находиться на должности в период, пока находится под арестом, то есть в течение 60 суток. Адвокаты приводили контраргументы. Например, письмо председателя Винницкой областной государственной администрации Валерия Коровия в поддержку Бровко. По словам глав...
Происшествия
17 февраля, около 14 часов, работникам патрульной полиции на служебный планшет поступил вызов «ДТП без пострадавших» по улице Князей Кориатовичей. Прибыв на место происшествия, инспекторы обнаружили виновника ДТП, который сидел за рулем своего автомобиля, увяз в болоте. Водитель повредил авто Nissan, которое было припарковано рядом. Об этом сообщает пресс-служба патрульной полиции в Винницкой области.Полицейские попытались пообщаться с водителем, чтобы уст...
Общество
В Виннице на Европейской площади 18 февраля состоялся флешмоб ко Дню Героев Небесной сотни. Студенты местных вузов выстроились возле Башни в виде числа 107, что является количеством погибших людей на Майдане во время Революции Достоинства. Первые жертвы в противостоянии с Беркутом появились именно 18 февраля 2014 на Институтской улице в столице. Участники акции памяти вспомнили события пятилетней давности. Напоследок юноши и девушки выпустили в небо голубе...
Криминал
Полиция задержала трех правонарушителей, которые в подъезде дома избили и ограбили 13-летнего школьника. Двое из нападавших оказались несовершеннолетними. У пострадавшего один из обидчиков отобрал мобильный телефон.В полицию обратился 40-летний житель Винницы и сообщил, что его 13-летнего сына ограбили трое неизвестных парней в подъезде многоэтажного дома по улице Литвиненко. Пострадавшего нападавшие избили и отобрали мобильный телефон «Xiaomi Readmi 4X».В...
Общество
В понедельник, 18 февраля, в Виннице состоялась акция памяти по случаю Дня Героев Небесной Сотни. Официально, по календарю, дата в Украине отмечается 20 февраля. Утром руководство города и области, военнослужащие, участники Майдана, общественные деятели, священники, молодежь возложили цветы к скульптурной композиции «Дерево Свободы» на площадь Небесного сотни.Юноши и девушки спели патриотическую песню и показали хореографический номер о героизме земляков....
Культура
Певица из райцентра Погребище Винницкой области Елена Мазур (KIRA MAZUR) заняла последнее 8-ое место во втором полуфинале нацотбора на Евровидение, прошедшем 16 февраля. Она сумела набрать лишь два балла – по одному от судей и зрителей. Для участия в конкурсе 27-летняя исполнительница представила песню «Дихати» (Дышать). Профессионально выступает Кира с 2015 года. Она из семьи музыкантов. Отец играет на большинстве клавишных и духовых инструментов, а мама...