За народною традицією, якщо хлопець отримав писанку із голубами від дівчини — вона натякає на свої почуття
Мало який предмет мав стільки призначень, як яйце, і мало який з'являвся у таких несподіваних обрядах. Ми зустрілися із етнографом Віктором Косаківським та запитали про походження писанки, які особливості притаманні їй на Поділлі, коли та кому можна малювати писанки. А ще Віктор Афанасійович розповів, що ще на початку та в середині минулого століття звичним явищем було...залицяння за допомогою розписаного яєчка напередодні Великодня.
З історії писанки
Ще у книзі Гійома Левассера де Боплана (середина XVII століття) згадується, що під час Великодня священник за певний час міг зібрати кілька тисяч крашанок. У польському перекладі — писанок.
– Зважаючи на те, що нині старофранцузьку мову мало хто знає — то достеменно не відомо, що саме збирав священник. У XII-XIII столітті, в часи Київської Русі, були знайдені керамічні писанки, виконані у техніці фляндрівка. Найближча географічно до нас та найстарша писанка (також керамічна) знайдена у Меджибожі, – робить історичний екскурс Віктор Косаківський. – Але ще у поховальній обрядовості племен Черняхівської культури використовували яйце. У нашому краєзнавчому музеї, наприклад, експонується поховання жінки. Могила вирізана, біля неї – посуд, в якому були знайдені шкаралупки яєць. Цікавився в археологів – ті шкаралупки ніхто не досліджував. Невідомо і те, чи були вони пофарбовані.
В інших обрядах українців (гуцулів, наприклад) є інформація про те, що яйця клали в могилу, та й нині чорно-білі писанки несуть на цвинтар для покійників та старців.
"Писанка — це вітальна листівка"
Яйце – це зародок життя. Даруючи писанку на Великдень, навесні, ми бажаємо лише найприємніші речі, адже писанка, розповідає етнограф, це вітальна листівка, якою ми вітаємо дорогих нам людей.
Кожен малюнок на яєчку має певне значення, адже там закодовано цілий текст. Дубове листя зеленого кольору – побажання бути здоровим. Хвиляста лінія навколо – нитка життя, бажання прожити довгі літа. Рожа бокова — це восьмипелюсткова зірка, яка означає: «Будь гарна, як квітка». Її можна дарувати мамі чи подругам. Різнокольорова. Малюнок "Грабельки" — для ведення господарства, адже ми граблями причісуємо – тому це також наведення ладу. Найважливіша писанка – сорок клинців, сорок точок життя. Слово «сорочка» має тут свої корені також. Пишеться лише для своєї родини. Освячену писанку зберігатимуть рік, аж до наступного Великодня. Для коханої людини малюється пара голубів, голівка до голівки. Отримавши такий подарунок – наступним кроком від хлопця мають бути свати, адже хлопець зрозумів, що між ним є взаємність.
Як залицятися писанкою
Розповідає Віктор Афанасійович історії з етнографічних експедицій, коли на Шаргородщині одна бабуся розповідала: писали у їхньому селі для хлопця три писанки та дарували хустинку, а в сусідньому селі – десять писанок та хустинку. То хлопці бігали в сусіднє село.
Ще на Колодія, напередодні Великодня, приходив хлопець до дівчини та замовляв їй писанки. Та сам хлопець ніколи не ходив, а з компанією товаришів. Тому майстриня мала написати писанок та вишити хусточку не лише для коханого – а й для його товаришів.
– А коли приходить Великдень – писанки треба дарувати, але лише освячені. Після церковної служби ішли домів, обідали, а потім поверталися на церковне подвір'я, яке називалося колись цвинтарем. Сходилося все село, водили хороводи, хлопці дзвонили в дзвони, співали веснянок. Наступав момент, коли дівчина мала підійти до хлопця та подарувати йому писанки та вишиту хусточку, – розповідає Віктор Афанасійович. – То Анастасія Йосипівна Мудла із Тиврівщини (село Уяринці) згадувала: "Моя мама стоїть, плює зернята, і дивиться, до кого я йду дарувати писанки. І його мама стоїть з іншого боку подвір'я та вишукує в натовпі, яка дівчина йде до її сина дарувати писанки". Але коли він отримав писанки – то потім має замовити для неї танець. З писанками танцювати було незручно. Тому парубок мав підійти з дівчиною до його мами та віддати писанки матері. А потім – танець-подяка за розписані яєчка.
Наступний день після Великодня – Обливаний понеділок. Парубок мав облити дівчину водою, аби вона росла здорова та гарна.
– Казала бабка на Шаргородщині із села Лопатинці: як любив – то візьме покропе, або виведе на двір. А якщо хоче трохи попустувати – то вилляє ціле відро, і в хаті. Це при глиняних долівках! Але полити водою – це також подяка за подаровані писанки, – розповідає етнограф.
Писанки несли після Великодня на пасіку, клали в ясла для худоби, в житній лан на полі, адже це ті місця, де живуть душі померлих родичів.
Важко повірити, що у 30-50-х роках минулого століття такі традиції були поширені та підтримувалися. І це в час жорстких радянських репресій. Але народну традицію не знищить навіть найжорсткіший режим, переконаний народознавець, та розповідає, що можна знайти стимули, можна пробудити пам'ять навіть у сучасного покоління нанотехнологій.
Подільська писанка та правила розпису
Традиційні подільські писанки мають великий широкий малюнок. Рослинний та геометричний орнамент. Часто мають чорне тло, інколи — червоне. Різнокольорові.
Але попри все, розповідає Віктор Косаківський, таємниця писанки остаточно не розгадана.
– Ми знаємо, як малювали писанки. Але не знаємо, для чого їх писали тоді, в давнину. Ми не знаємо, що означає кожен знак на яйці.
Пишуть впродовж великоднього посту. Останній день, коли дозволяється писати – Чистий четвер. Перед тим як писати писанку – треба постити , молитися, не сваритися ні з ким в той день, коли берете до рук яєчко. Не можна жінці писати і тоді, коли в неї місячні. Яйце потрібно брати від курки-первістки, запліднене, та взявши його до рук — одразу знати, кому даруватимете писанку, адже малюнок пишеться під конкретну людину. Діти в цей час мають спати. В жодному разі не можна залишати розпочату писанку — потрібно доводити справу до кінця.
Писання писанки – це народна традиція, а пронести її крізь час можливо лише тоді, коли навчите цього ремесла своїх нащадків. І варто пам'ятати: "доки пишуть на Україні писанки — доти українці будуть українцями".
Вінничани можуть навчитися майстерству писанкарства у приміщенні Вінницької обласної державної адміністрації, де наразі проходить виставка "Великодня писанка".