Люди, які роблять наше життя світлішим, - часто ми їх не помічаємо, або приймаємо їх роботу як щось звичне і те, що не потребує подяки та уваги.
Проте на подвір'ї будівлі по вулиці Театральній щодня працює людина, яку неможливо не помітити. Прибиральниця Марія Сергіївна кожного ранку за будь-якої погоди дбає про імідж Вінниці як чистого європейського міста.
— Я вже сім років працюю в "Книжці", і ось з минулого року вже тут, — розповідає пані Марія. — колись працювала на насіннєвому заводі, а після декретної відпустки вийшла прибирати в будинку побуту "Ювілейний".
Звичайно ж, бути двірником — це не найзаповітніша мрія будь-якої жінки, але якщо вже ця робота знаходить тебе, то треба зробити все, щоб перетворити вона не стала рутинним і ненависним заняттям. Це у Марії Сергіївни виходить чудово: жінка, як справжня пані, урізноманітнює свою роботу яскравим вбранням, яке сама ж і шиє.
— Я ж жінка, повинна виглядати гарно, у мене є декілька фартушків, які я вдягаю під різний одяг, — говорить прибиральниця. — Шити мене навчила моя мама, від неї ж маю і стареньку машинку, тож фантазую, сама купую різні тканини, стрічечки — сама собі дизайнер.
Жінка живе неподалік, після тяжкої роботи бавиться з онучкою — чотирирічною Софійкою, і хоч сама вже на пенсії, але на роботу не нарікає, адже тривожиться про підвищення тарифів та дорожнечу, тож копійка зайвою не буде.
Марія Сергіївна — жінка весела і оптимістична, завжди з посмішкою і добрими побажаннями. Навіть її робочі інструменти — мітла і совок — і ті розфарбовані різнокольоровими стрічками.
— Так зручніше тримати, руки не сковзають, та і гарніше так.
І навіть за найпохмурішої погоди яскравий віник та фартух, трохи схожий на театральний костюм, гріють серце цієї жінки, а її невтомна праця допомагає і нам почуватися гідними людьми.