У 2011 році Вінниччина стала одним із чотирьох пілотних регіонів реформування медицини. Відтак і гайсинчани були змушені звикати до нововведень. Експеримент мав тривати до 1 січня 2014 року. Після чого підбили б підсумки й розробили закон, за яким реформа проводилася б уже по всій країні. Ось і весна 2015-го… Схоже, нова влада про це забула. Тепер її пріоритетом на чолі з грузинським міністром охорони здоров’я України Олександром Квіташвілі стала реформа страхової (платної) медицини.
Тож і виникають час від часу конфлікти між медиками і пацієнтами. Недореформування впливає як на одних, так і на інших. З наріканням на персонал приймального відділення райлікарні до нашої редакції звернулась гайсинчанка Валентина Панчук. До Валентини Гаврилівни на гостини приїхала сестра з Житомирщини - Катерина Дуб. Після Проводів, зранку, Катерині Василівні стало зле. Відчувала, що проблема з артеріальним тиском, однак не мала змоги його зміряти, та була можливість під’їхати автомобілем до лікарні. Близько восьмої ранку 20 квітня сестри зайшли в приймальне відділення екстреної медичної допомоги. Жінці погіршало, та їх попросили зачекати, бо якраз була робоча п’ятихвилинка. Пройшов деякий час, а на них ніхто не звертав уваги… І от, після словесної перепалки тиск все-таки зміряли - 100/160 мм рт. ст. Сестри вийшли на вулицю, де Катерина Василівна прийняла пігулку, та все марно - відчувала себе погано. Так і пробули в очікуванні на подвір’ї хвилин 50. За цей час медперсонал кілька разів виходив і бачив їх, однак жоден навіть не підійшов і не поцікавився станом здоров’я жінки. Зібравшись із силами, сестри вирішили вже піти. Проходячи повз станцію швидкої медичної допомоги, із сподіваннями на кращий прийом, зайшли ще й туди. Там їх вислухали, ще раз поміряли тиск (який вже був 90/170 мм рт. ст.), допомогли, хоча й казали, що цим вони не повинні займатися. Після таких пригод Катерина Дуб, яка, до речі, працює в лікарні м. Овруча, була просто шокована гайсинськими медичними послугами.
І такі випадки непоодинокі. Скарг на обслуговування в медичних закладах вистачає.
У свою чергу медсестри приймального відділення екстреної медичної допомоги розповідають про реалії, з якими стикаються щодня. Вони розуміють пацієнтів, які випробовують на собі нову систему обслуговування. Та й самі нарікають на свою завантаженість, коли, наприклад, у черзі до приймального відділення 100 пацієнтів, а в цей же час в амбулаторії жодного. Хоча, щоб поміряти той самий тиск, варто піти в поліклініку. Був випадок, коли лікар піднявся на консультацію в інше відділення, а в приймальню звернувся пацієнт із тиском і вимагав, аби йому негайно дали якийсь укол. І ніякі доводи, щоб зачекати на лікаря 10 хвилин, на людину не діяли. Медсестри нагадують, що не мають права давати будь-які пігулки (хоча і знають які) без лікарського призначення. Та пацієнти трапляються різні, отож, і виникають суперечки. Було б добре, аби сімейні лікарі пояснювали своїм пацієнтам, куди краще звертатись і за чим.
Виходить, реформу, що розпочали 2011 року, пустили у вільне плавання. Механізм завели, от він і працює. І нічого, що не в той бік чи повільно обертається. Добре, що хоча б якісні ремонти в приміщеннях лікарні зроблені, відзначають медсестри.
